« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1103—1110

УДК 398.332.4(=161.2) 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1103

НАРОДНА РЕЛІГІЙНІСТЬ У КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ: МИХАЙЛОВЕ ЧУДО (ПЕРЕДУМОВИ ПЕРЕДРІЗДВЯНО-НОВОРІЧНОГО ПЕРІОДУ)

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність праці зумовлюється потребою дослідити народно-релігійні вірування та уявлення українців, які пов’язані зі святом Михайлове чудо, у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду в календарній обрядовості і, таким чином, розглянути особливості цих передумов. Метою статті є виокремлення характерних для традиційного ранньозимового періоду народно-релігійних уявлень і вірувань, визначенні традиційної основи та інновацій, особливостей функціонування ідейно-змістових і структурних складових. Об’єктом дослідження є народні календарні обряди українців, що пов’язані з Михайловим чудом, а предметом — певні прояви народної християнської релігійності у цій обрядовості. Територіально та хронологічно зосереджено увагу на охопленні етнографічних регіонів України в період першої половини XIX — початку XXI століття.

На основі архівних і польових джерел, а також наукової літератури, на прикладі свята Михайлове чудо проаналізовано розвиток своєрідної народної релігійності у традиційній календарній обрядовості українців у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду. Використано в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

Ключові слова: Михайлове чудо, народна релігійність, календарна обрядовість, функціонування, вірування.

Надійшла 4.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дяків В. Свято Семена: народна релігійність у традиційній календарній обрядовості українців на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду. Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 293—302. DOI: 10.15407/nz2019.02.293
  • 2. Шухевич В. Гуцульщина. Четверта часть. XVII: обряди церковні. Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1904. Т. VII. С. 1—272.
  • 3. Дикарев М. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівської волости) у Вороніжщині (Записано від Наталі Дикаревої, Петра Короля, Гальки Мироненкової, Гальки Михайленкової, Віри і Петра Тарасевських і др.). Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1905. Т. VI. С. 114—204.
  • 4. Стішова Н. Звичаєво-обрядова культура Слобожанщини в календарних святах осіннього циклу українців (на матеріалі фольклорно-етнографічних польових досліджень). Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу. Збірка наукових праць: Матеріали міжнародної наукової конференції»Одеські етнографічні читання». Одеса, 2011. С. 305—313.
  • 5. Онищук А. Народний калєндар. Звичаї й віруваня прив’язані до поодиноких днів у році, записав у 1907—10 р. в Зеленици, Надвірнянського пов. Антін Онищук, народ. учитель. Матеріяли до української етнольоґії. 1912. Т. XV. С. 1—61.
  • 6. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 352 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »