« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1430—1436

УДК 271.4-726.3(477.83-22):94(477)”193/195″ 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1430

ДУШПАСТИРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦЯ МИКОЛИ МАТКОВСЬКОГО В НАЙБУРЕМНІШІ РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО 130-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор, Інститут народознавства
  • НАН України, завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор катедри архітектури та дизайну,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Отець Микола Матковський належить до священників, яким на долю припали найбуремніші роки української історії першої половини ХХ ст.: національне відродження, Перша світова війна, Українсько-польська війна, Друга світова війна, репресії проти церкви, що відбувалися впродовж 1939—1957 рр. Метою публікації є на прикладі отця Миколи Матковського, пароха села Дуліби Стрийського району, простежити життєвий шлях священника, який служив за Австро-Угорської імперії, Другої Речі Посполитої (міжвоєнний період ХХ ст.), совєтської імперії. Об’єктом дослідження є сільські галицькі парохи першої половини ХХ ст., предметом — духовна, суспільно-політична та націотворча діяльність отця Миколи Матковського, пароха села Дуліби Стрийського району.

Основним завданням є з’ясувати та реконструювати невідомі факти біографії та життя Миколи Матковського; охарактеризувати його діяльність в українських громадських організаціях в період існування Західної Української Народної Республіки, німецької та совєтської окупації Західної України; показати, як совєтська окупація відбилася на особистому житті о. Матковського.

Методологічну основу дослідження складають принципи: історизму, послідовності, науковий плюралізм, системність та всебічність. Для з’ясування життєдіяльності священства в соціально-політичних системах використані загальноісторичні методи — історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний.

Ключові слова: отець Микола Матковський, Стрийщина, село Дуліби, Українська греко-католицька церква, Товариство «Просвіта», Є. Олесницький, О. Бачинська.

Надійшла 30.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. ЦДІА України у Львові. Ф. 201 (Греко-католицька митрополича консисторія, м. Львів, 1806—1945 рр.). Оп. 1 в. Од. зб. 583.
  • 2. Делятинський Р.І. Станиславівська єпархія Греко-Католицької Церкви в суспільному житті Галичини (1885—1946 рр.): дисертація на здоб. наук. ст. канд. іст. наук: спец. 07.00.01. Івано-Франківськ, 2017. 390 с.
  • 3. ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 5. Од. зб. 295, 416, 245.
  • 4. ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 1 в. Од. зб. 593.
  • 5. Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Передрук видання 1935 р. з додатковими матеріалами. Стрий: Щедрик, 2007. 381 с.
  • 6. Бородавка Ю. Перша хліборобська виставка в Стрию. «В своїй хаті своя правда…». Сторінки історії Стрия. Київ; Стрий: Опришки; Всеукраїнська музична спілка, 1992. С. 12—17.
  • 7. ЦДІА України у Львові. Ф. 348. Оп. 1. Од. зб. 2350.
  • 8. Качор А. Роля духовенства і церкви в економічному відродженні Західної України. Вінніпег, 1992. 40 с.
  • 9. Шанковський Л. Нарис історії Стрийщини. Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини, 1990. Т. 1. С. 69—192.
  • 10. Стрийські вісті. 1919. 18 січня.
  • 11. Шанківський Л. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр. Часопис Ї. № 70. 2012. URL: http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm
  • 12. Жіноча доля. 1929. Ч. 16. С. 6.
  • 13. Ханас З. Нариси з історії жіночого руху Стрийщини. Стрий: Видавничий дім «Укрпол, 2007. 359 с.
  • 14. Кузів І. На шляху розбудови кооперації (До історії Повітового Союзу Кооператив у Стрию). Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скіль­щини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини. 1990. Т. 2. С. 332—344.
  • 15. Kumor B. Historia Kościola. Lublin, 1996. Cz. 8. Czasy wspólczesne 1914—1992. 704 s.
  • 16. Пасіка Є. Перша Районова Нарада Українських Революційних Проводів Читалень «Просвіти». Стрийські вісті. 1941. № 4. 3 серпня.
  • 17. Учасник. Вистава п’єси «Про що тирса шелестіла». Стрийські вісті. 1941. № 28. 28 жовтня.
  • 18. Дробіняк Д. Оснування куреня товариства «Січ» в Дулібах. Стрийські вісті. 1941. № 12. 31 серпня.
  • 19. Хавлюк М. Життя, присвячене Богові й Україні. Стрий, 2000. 24 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »