« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1430—1436

УДК 271.4-726.3(477.83-22):94(477)”193/195″ 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1430

ДУШПАСТИРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦЯ МИКОЛИ МАТКОВСЬКОГО В НАЙБУРЕМНІШІ РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО 130-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор, Інститут народознавства
  • НАН України, завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор катедри архітектури та дизайну,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Отець Микола Матковський належить до священників, яким на долю припали найбуремніші роки української історії першої половини ХХ ст.: національне відродження, Перша світова війна, Українсько-польська війна, Друга світова війна, репресії проти церкви, що відбувалися впродовж 1939—1957 рр. Метою публікації є на прикладі отця Миколи Матковського, пароха села Дуліби Стрийського району, простежити життєвий шлях священника, який служив за Австро-Угорської імперії, Другої Речі Посполитої (міжвоєнний період ХХ ст.), совєтської імперії. Об’єктом дослідження є сільські галицькі парохи першої половини ХХ ст., предметом — духовна, суспільно-політична та націотворча діяльність отця Миколи Матковського, пароха села Дуліби Стрийського району.

Основним завданням є з’ясувати та реконструювати невідомі факти біографії та життя Миколи Матковського; охарактеризувати його діяльність в українських громадських організаціях в період існування Західної Української Народної Республіки, німецької та совєтської окупації Західної України; показати, як совєтська окупація відбилася на особистому житті о. Матковського.

Методологічну основу дослідження складають принципи: історизму, послідовності, науковий плюралізм, системність та всебічність. Для з’ясування життєдіяльності священства в соціально-політичних системах використані загальноісторичні методи — історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний.

Ключові слова: отець Микола Матковський, Стрийщина, село Дуліби, Українська греко-католицька церква, Товариство «Просвіта», Є. Олесницький, О. Бачинська.

Надійшла 30.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. ЦДІА України у Львові. Ф. 201 (Греко-католицька митрополича консисторія, м. Львів, 1806—1945 рр.). Оп. 1 в. Од. зб. 583.
  • 2. Делятинський Р.І. Станиславівська єпархія Греко-Католицької Церкви в суспільному житті Галичини (1885—1946 рр.): дисертація на здоб. наук. ст. канд. іст. наук: спец. 07.00.01. Івано-Франківськ, 2017. 390 с.
  • 3. ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 5. Од. зб. 295, 416, 245.
  • 4. ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 1 в. Од. зб. 593.
  • 5. Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Передрук видання 1935 р. з додатковими матеріалами. Стрий: Щедрик, 2007. 381 с.
  • 6. Бородавка Ю. Перша хліборобська виставка в Стрию. «В своїй хаті своя правда…». Сторінки історії Стрия. Київ; Стрий: Опришки; Всеукраїнська музична спілка, 1992. С. 12—17.
  • 7. ЦДІА України у Львові. Ф. 348. Оп. 1. Од. зб. 2350.
  • 8. Качор А. Роля духовенства і церкви в економічному відродженні Західної України. Вінніпег, 1992. 40 с.
  • 9. Шанковський Л. Нарис історії Стрийщини. Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини, 1990. Т. 1. С. 69—192.
  • 10. Стрийські вісті. 1919. 18 січня.
  • 11. Шанківський Л. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр. Часопис Ї. № 70. 2012. URL: http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm
  • 12. Жіноча доля. 1929. Ч. 16. С. 6.
  • 13. Ханас З. Нариси з історії жіночого руху Стрийщини. Стрий: Видавничий дім «Укрпол, 2007. 359 с.
  • 14. Кузів І. На шляху розбудови кооперації (До історії Повітового Союзу Кооператив у Стрию). Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скіль­щини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини. 1990. Т. 2. С. 332—344.
  • 15. Kumor B. Historia Kościola. Lublin, 1996. Cz. 8. Czasy wspólczesne 1914—1992. 704 s.
  • 16. Пасіка Є. Перша Районова Нарада Українських Революційних Проводів Читалень «Просвіти». Стрийські вісті. 1941. № 4. 3 серпня.
  • 17. Учасник. Вистава п’єси «Про що тирса шелестіла». Стрийські вісті. 1941. № 28. 28 жовтня.
  • 18. Дробіняк Д. Оснування куреня товариства «Січ» в Дулібах. Стрийські вісті. 1941. № 12. 31 серпня.
  • 19. Хавлюк М. Життя, присвячене Богові й Україні. Стрий, 2000. 24 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »