« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1430—1436

УДК 271.4-726.3(477.83-22):94(477)”193/195″ 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1430

ДУШПАСТИРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦЯ МИКОЛИ МАТКОВСЬКОГО В НАЙБУРЕМНІШІ РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО 130-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор, Інститут народознавства
  • НАН України, завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор катедри архітектури та дизайну,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Отець Микола Матковський належить до священників, яким на долю припали найбуремніші роки української історії першої половини ХХ ст.: національне відродження, Перша світова війна, Українсько-польська війна, Друга світова війна, репресії проти церкви, що відбувалися впродовж 1939—1957 рр. Метою публікації є на прикладі отця Миколи Матковського, пароха села Дуліби Стрийського району, простежити життєвий шлях священника, який служив за Австро-Угорської імперії, Другої Речі Посполитої (міжвоєнний період ХХ ст.), совєтської імперії. Об’єктом дослідження є сільські галицькі парохи першої половини ХХ ст., предметом — духовна, суспільно-політична та націотворча діяльність отця Миколи Матковського, пароха села Дуліби Стрийського району.

Основним завданням є з’ясувати та реконструювати невідомі факти біографії та життя Миколи Матковського; охарактеризувати його діяльність в українських громадських організаціях в період існування Західної Української Народної Республіки, німецької та совєтської окупації Західної України; показати, як совєтська окупація відбилася на особистому житті о. Матковського.

Методологічну основу дослідження складають принципи: історизму, послідовності, науковий плюралізм, системність та всебічність. Для з’ясування життєдіяльності священства в соціально-політичних системах використані загальноісторичні методи — історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний.

Ключові слова: отець Микола Матковський, Стрийщина, село Дуліби, Українська греко-католицька церква, Товариство «Просвіта», Є. Олесницький, О. Бачинська.

Надійшла 30.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. ЦДІА України у Львові. Ф. 201 (Греко-католицька митрополича консисторія, м. Львів, 1806—1945 рр.). Оп. 1 в. Од. зб. 583.
  • 2. Делятинський Р.І. Станиславівська єпархія Греко-Католицької Церкви в суспільному житті Галичини (1885—1946 рр.): дисертація на здоб. наук. ст. канд. іст. наук: спец. 07.00.01. Івано-Франківськ, 2017. 390 с.
  • 3. ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 5. Од. зб. 295, 416, 245.
  • 4. ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 1 в. Од. зб. 593.
  • 5. Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Передрук видання 1935 р. з додатковими матеріалами. Стрий: Щедрик, 2007. 381 с.
  • 6. Бородавка Ю. Перша хліборобська виставка в Стрию. «В своїй хаті своя правда…». Сторінки історії Стрия. Київ; Стрий: Опришки; Всеукраїнська музична спілка, 1992. С. 12—17.
  • 7. ЦДІА України у Львові. Ф. 348. Оп. 1. Од. зб. 2350.
  • 8. Качор А. Роля духовенства і церкви в економічному відродженні Західної України. Вінніпег, 1992. 40 с.
  • 9. Шанковський Л. Нарис історії Стрийщини. Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини, 1990. Т. 1. С. 69—192.
  • 10. Стрийські вісті. 1919. 18 січня.
  • 11. Шанківський Л. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр. Часопис Ї. № 70. 2012. URL: http://www.ji.lviv.ua/n70texts/Shankivskyj_Stryj_u_vijni_18-20.htm
  • 12. Жіноча доля. 1929. Ч. 16. С. 6.
  • 13. Ханас З. Нариси з історії жіночого руху Стрийщини. Стрий: Видавничий дім «Укрпол, 2007. 359 с.
  • 14. Кузів І. На шляху розбудови кооперації (До історії Повітового Союзу Кооператив у Стрию). Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скіль­щини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини. 1990. Т. 2. С. 332—344.
  • 15. Kumor B. Historia Kościola. Lublin, 1996. Cz. 8. Czasy wspólczesne 1914—1992. 704 s.
  • 16. Пасіка Є. Перша Районова Нарада Українських Революційних Проводів Читалень «Просвіти». Стрийські вісті. 1941. № 4. 3 серпня.
  • 17. Учасник. Вистава п’єси «Про що тирса шелестіла». Стрийські вісті. 1941. № 28. 28 жовтня.
  • 18. Дробіняк Д. Оснування куреня товариства «Січ» в Дулібах. Стрийські вісті. 1941. № 12. 31 серпня.
  • 19. Хавлюк М. Життя, присвячене Богові й Україні. Стрий, 2000. 24 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »