« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1469—1511

УДК 355.4.01(470:477)”2014/2022″:323.173(477.7)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1469

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 2014—2022 рр. КРІЗЬ ДОСВІД ЇЇ БЕЗПОСЕРЕДНІХ УЧАСНИКІВ — ВОЇНІВ З ОДЕЩИНИ

КІЛАР Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3360-513X
  • аспірантка, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: anastasiakilar@gmail.com

Анотація. Південь України став бажаним шматком для росії. За зразком окупації Донецької та Луганської областей влада кремля прагнула зробити з Одеси та області так звану «ОНР». З 2014 р. російські загарбники активно поширювали міф про Одесу як відмінний від України регіон. Ці сепаратистські настрої підхопила частина проросійськи налаштованих людей в країні. Вони стали інструментом застосування загарбницьких планів кремля. Проте українці Одещини чітко дали зрозуміти: «Одеса — це Україна». Російська влада неодноразова прагнула використати тезу про полінаціональність регіону з метою підживлення сепаратистських настроїв. Дійсно, Одеса, не без допомоги колишньої російської імперії та радянського союзу стала багатонаціональною. Та найцікавіше, що представники різних національностей: які мають громадянство України і які не мають, стали на захист суверенності України у боротьбі з росією. З початком широкомасштабної війни росії проти України російські окупанти знов почали використовувати тезу про багатонаціональність Одещини для виправдання своїх експансіоністських намірів. Це і визначає актуальність нашої теми. Мета статті — висвітлити історії воїнів з Одещини, представників різних національностей. Об’єктом дослідження є українські воїни, які брали участь в російсько-українській війні з Одещини, а предметом — уявлення про їхню роль у формуванні національної ідентичності регіону. Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, який суттєво розширює межі дослідницьких перспектив. Ключову роль у вивченні цього питання є усна історія як джерело і метод. Територія дослідження охоплює Одеську область. Хронологічні межі дослідження: 2014—2015 рр. (перші роки російсько-української війни). Джерельною базою роботи стали опубліковані та неопубліковані усноісторичні джерела, матеріали польових досліджень.

Ключові слова: російсько-українська війна, Одеса, воїни, ЗСУ, досвід.

Надійшла 8.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 829: Польові етнографічні матеріали до теми «Воїн в етнокультурній традиції українців: суспільний статус і стереотипи сприйняття» зафіксовані Кілар Анастасією Юріївною 24—27 січня 2016 р. в м. Чорноморськ Одеської області. 22 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »