« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1469—1511

УДК 355.4.01(470:477)”2014/2022″:323.173(477.7)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1469

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 2014—2022 рр. КРІЗЬ ДОСВІД ЇЇ БЕЗПОСЕРЕДНІХ УЧАСНИКІВ — ВОЇНІВ З ОДЕЩИНИ

КІЛАР Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3360-513X
  • аспірантка, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: anastasiakilar@gmail.com

Анотація. Південь України став бажаним шматком для росії. За зразком окупації Донецької та Луганської областей влада кремля прагнула зробити з Одеси та області так звану «ОНР». З 2014 р. російські загарбники активно поширювали міф про Одесу як відмінний від України регіон. Ці сепаратистські настрої підхопила частина проросійськи налаштованих людей в країні. Вони стали інструментом застосування загарбницьких планів кремля. Проте українці Одещини чітко дали зрозуміти: «Одеса — це Україна». Російська влада неодноразова прагнула використати тезу про полінаціональність регіону з метою підживлення сепаратистських настроїв. Дійсно, Одеса, не без допомоги колишньої російської імперії та радянського союзу стала багатонаціональною. Та найцікавіше, що представники різних національностей: які мають громадянство України і які не мають, стали на захист суверенності України у боротьбі з росією. З початком широкомасштабної війни росії проти України російські окупанти знов почали використовувати тезу про багатонаціональність Одещини для виправдання своїх експансіоністських намірів. Це і визначає актуальність нашої теми. Мета статті — висвітлити історії воїнів з Одещини, представників різних національностей. Об’єктом дослідження є українські воїни, які брали участь в російсько-українській війні з Одещини, а предметом — уявлення про їхню роль у формуванні національної ідентичності регіону. Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, який суттєво розширює межі дослідницьких перспектив. Ключову роль у вивченні цього питання є усна історія як джерело і метод. Територія дослідження охоплює Одеську область. Хронологічні межі дослідження: 2014—2015 рр. (перші роки російсько-української війни). Джерельною базою роботи стали опубліковані та неопубліковані усноісторичні джерела, матеріали польових досліджень.

Ключові слова: російсько-українська війна, Одеса, воїни, ЗСУ, досвід.

Надійшла 8.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 829: Польові етнографічні матеріали до теми «Воїн в етнокультурній традиції українців: суспільний статус і стереотипи сприйняття» зафіксовані Кілар Анастасією Юріївною 24—27 січня 2016 р. в м. Чорноморськ Одеської області. 22 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »