« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1348—1353

УДК [391.4:687.241-037](477.8+474.5)”18/19″:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1348

УЗОРНОТКАНІ ЖІНОЧІ СОРОЧКИ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

НИКОРАК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0887-8929
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва.
  • проспект Свободи 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olenanykorak@gmail.com

КУЦИР Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6522-0640
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sonechko_29@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена вивченню особливостей узорнотканих жіночих сорочок західної частини України та Литви на основі результатів українсько-литовських міждисциплінарних науково-дослідних проєктів «Орнаментика етнографічного текстилю Західної України та Литви: універсальні й унікальні параметри» (2018—2019) та «Унікальні технології етнографічного текстилю: досвід збереження в Західній Україні та Литві» (2022).

Актуальність та новизна обраної теми зумовлена недостатнім її висвітленням у мистецтвознавчій та етнологічній літературі обох країн.

Використання ткацтва як основного декору жіночих сорочок було поширеним у всіх історико-етнографічних районах Литви упродовж ХІХ — початку ХХ століття. В Україні узорноткані жіночі сорочки були поширені у західній частині Полісся, на Волині, в окремих осередках Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Покуття, Підгір’я. Для українських виробів притаманне поєднання декількох ткацьких технік, часто полотняного, саржевого, репсового переплетення та перебору, для Литви — полотняного переплетення із перебором.

Ключові слова: Україна, Литва, ткацтво, сорочка, узорнотканий, декор, орнамент, композиція, колорит.

Надійшла 10.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Kumpikaitė E., Nykorak O., Nenartavičiūtė E., Herus L., Kutsyr T., Milašienė D., Kozakevych O., Rukuižienė Ž. Comparative Analysis of Western Ukrainian and Lithuanian Folk Towels. Fiber & Textile in Eastern Europe. 2023. 2 (31). P. 26—38.
  • 2. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація. Матеріали до етнології й антропології. Том ХХІ — ХХІІ. Частина 1. Львів: Друкарня Наукового товариства імені Шевченка. 1929. С. 43—109.
  • 3. Матейко К. Український народний одяг. Київ: Наукова думка, 1977. 224 с.
  • 4. Кара-Васильєва Т.В. Історія української вишивки. Київ: Мистецтво, 2008. 463 с.
  • 5. Буковинські жіночі сорочки. Альбом. Упоряд. Л. Булгакова-Ситник, Т. Лозинський. Київ: Майстер книги, 2018. 232 с.
  • 6. Сидорович С. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. 156 с.
  • 7. Никорак О. Тканини для узорнотканих жіночих сорочок західної частини Українського Полісся й Волині. Народознавчі зошити. 2009. No 3—4. С. 345—365.
  • 8. Українець А.М. Традиційний одяг Рівненщини. Книга 1. Рівне: У фарватері істин, 2019. 208 с.
  • 9. Bernotienė S. Lietuvių liaudies moterų drabužiai XVIII a. — XX a. pr. Vilnius: Mintis, 1974. 277 р.
  • 10.Jurkuvienė T. Lietuvių tautinis kostiumas. Vilnius: Baltos lankos, 2006. 246 p.
  • 11. Lietuvių tradiciniai ir tautiniai drabužiai: tekstilė, grafika, tapyba. Sudarytojos Dalia Bernotaitė-Beliauskienė, Rima Rutkauskienė. Vilnius: Lietuvos dailės muziejus, 2017. 511 р.
  • 12. Savi marškiniai arčiau kūno. Sudarytojos: E. Nenartavičoutė, R. Noreikytė, D. Tomkuvienė, A Vandytė. Lietuvos liaudies buities muziejus, 2021. 160 p.
  • 13. Никорак О., Куцир Т., Юсипчук Ю., Білий В. Підгірські жіночі взористі сорочки. Народознавчі зошити. 2022. No 6 (168). С. 1419—1431.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »