« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1199—1209

УДК 76:7.04:2-135-055.2:929А.Бокотей

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.05.1199

ОБРАЗ ЖІНКИ У ГРАФІЧНИХ РОБОТАХ АНДРІЯ БОКОТЕЯ 60-Х РОКІВ ХХ СТ.: ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНІХ ДОМІНАНТ

СМАКОВА Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7226-1793
  • викладачка, аспірантка,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього скла,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lyudmila_smakova@lnam.edu.ua

Анотація. Розглянуто маловивчені ранні графічні твори Андрія Бокотея 1960-х рр., зокрема опрацьовано образ жінки. Окрім того, окреслено соціально-історичний контекст 1960-х рр. в УРСР, неформальну школу Карла Звіринського та звернення до народної традиції. Відсутність глибинного мистецтвознавчого аналізу обраних робіт у сучасному науковому просторі зумовила актуальність дослідження. Приділяється увага трьом основним типам зображення жінки у графічних роботах А. Бокотея: жінка в побутовому просторі, натурниця як художній об’єкт та члени родини. Метою дослідження є визначення художніх домінант у графічних роботах А. Бокотея 1960-х рр. У науковій роботі використані такі методи: компаративний, формальний, іконографічний, стилістичний, контекстуальний та типологічний. Проведений аналіз дає змогу виявити художні домінанти в образі жінки у графіці А. Бокотея: лаконізм, декоративність, психологічну глибину та експресивну узагальненість форми. Дослідження підтвердило, що в графіці А. Бокотея помітний синтез впливів школи К. Звіринського та експресіоністичних тенденцій Р. Сельського. Це виражається у відмові від реалістичних канонів на користь формального спрощення, роботі з лінією та площиною. Вперше системно проаналізовано та опубліковано архівні матеріали, що дає змогу заповнити прогалину в дослідженні творчості А. Бокотея, львівської графіки 1960-х рр. та допомогти у подальшому аналізі творчого феномену митця.

Ключові слова: творчість Андрія Бокотея, львівська графіка, образ жінки, композиція, стилістика, іконографія, художньо-образні домінанти.

Надійшла 8.09.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Лагутенко О. Graphein. Графіки: нариси з історії української графіки ХХ століття. Київ, 2007. 168 с.: іл. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&S21CNR=20&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004970 (дата звернення: 31.06.2025).
  • 2.         Яців Р. Львівська графіка 1945—1990. Традиції та новаторство. Київ: Наукова думка, 1992. 120 с.
  • 3.         Ваврух М. Львівська графіка другої половини 1960-х — початку 1970-х рр. через призму національної самоідентифікації та її вплив на покоління митців кінця ХХ — початку ХХІ ст. Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 508—515. ISSN 1028-5091.​ URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2018-2/31.pdf (дата звернення: 21.04.2025).
  • 4.         Сом-Сердюкова О. Карло Звіринський та його «підпільна академія»: рефлексії культурної пам’яті. АРТ-платФОРМА. 2020. Т. 2. № 2. С. 117—137. DOI: https://doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.117-137 (дата звернення: 02.08.2025).
  • 5.         Братюк Н. Експресіоністичні тенденції 1960-х рр. у творчості вихідців зі школи Карла Звіринського: Петра Марковича та Зеновія Флинти. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 892—906. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2020.04.892 (дата звернення: 02.08.2025).
  • 6.         Матковська І. (2017). Вплив світоглядних і мистецьких засад Романа Сельського та Карла Звіринського на формування творчої особистості Зеновія Флінти. ВІСНИК Львівської Національної Академії Мистецтв. № 31. С. 284—294. URL: https://doi.org/ 10.5281/zenodo.573925
  • 7.         Мисюга Б. Герметичне коло Карла Звіринського. Дрогобич: Коло, 2019. 279 с.
  • 8.         Федорук О. Маестро художнього скла Андрій Бокотей: монографія. Київ: Либідь, 2008. 320 с.
  • 9.         Сидоренко В. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ століть. Київ: ВХ [студіо], 2008. 188 с. URL: https://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/Sydorenko.pdf (дата звернення: 21.04.2025).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »