« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 66—91

УДК 730(=161.2)(430)”19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 23.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 26.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ГРИГОРІЙ КРУК (1911—1988): КОНТЕКСТИ ТА ГОРИЗОНТИ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ (на пошану пам’яті Бориса Возницького)       

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена маловідомому аспекту творчої біографії, а саме авторській мистецькій публіцистиці Григорія (Григора) Крука (1911—1988) — видатного українського скульптора, графіка, педагога, мистецького критика. Окрім багатої і значимої за змістом і формальними ідеями творчої спадщини художник залишив ряд цінних за змістом та ракурсом бачення газетних публікацій на культурно-мистецькі теми. Питома частина з них була опублікована в офіційному пресовому органі революційної Організації Українських Націоналістів, тижневику «Шлях Перемоги», у 1950—1960-х рр. На сьогодні вони становлять значний науковий інтерес як співвідносно біографії видатного мистця, так і щодо рецепції ним різних явищ мистецтва та суспільного життя відповідного історичного часу. Статті Г. Крука наповнені цінними відомостями про соціокультурний і психологічний контекст життя автора у відповідний період, включно з побутовими обставинами та загальним тлом подій у повоєнній Європі. Дослідження доповнене републікацією найбільш значимих текстів, що були поміщені у часописі упродовж 1954—1966 рр. Об’єктом дослідження є творча, мистецько-аналітична та публіцистична спадщина Григорія Крука, предметом — його погляди на культурно-мистецькі артефакти минулого, культурне життя української діаспори в Європі, критичні реакції на прояви мистецтва модернізму, постмодернізму та ін. Методологічною основою дослідження є творчо-біографічний, науково-реконструктивний, а також культурологічний підхід до кваліфікації творчого темпераменту Григорія Крука.

Ключові слова: Григорій (Григір) Крук, українська діаспора, образотворче мистецтво, скульптура, графіка, мистецька публіцистика, модернізм, культурна пам’ять, музеї, культурні контексти.

Список використаних джерел

  • 1. Григорій Крук та європейська пластика середини XX століття: матеріали Міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, 3—5 грудня 1992 р.: Повернуті імена. Ред. О. Федорук. Київ, 1995. 78 с.
  • 2. Крук Г. Мій шлях до різьби. Збірник на пошану проф. д-ра Володимира Янева. Український Вільний Університет: науковий збірник. Том X. Мюнхен: УВУ, 1983. С. 530—535.
  • 3. Крук Г. Мій шлях до різьби. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: українська теоретична думка XX століття: антологія. Частина 2. Упоряд. Р.М. Яців. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України, 2012. С. 741—752.
  • 4. Гординський С. Крук. Павлось. Мухин. Три українські різьбярі. Мюнхен: Українська спілка образотворчих мистців, 1947.
  •  5.        Ukrainer in München. I band. Dr. Gregor Prokoptschuk. München: Verlag Ukraine München, 1958.
  • 6.         Ukrainische Künstler in Deutschland. Von Dr. Gregor Prokoptschuk. München, 1960.
  • 7. Buchhold M. Bildhauer Gregor Kruk. Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart. München, 1952. № 2. April-Juni. Pp. 33—39.
  • 8. Gregor Krukplastik. Mit einem Vorwort von J. Cassou; Einleitung von I. Bauer; Einführung von W. Popowycz. München, 1964. 80 s.
  • 9. Gregor Kruk. Band 1, 2. Ukrainische Freie Universität. München, 1975.
  • 10. Gregor Kruk. Sculpturen. Zeichnungen. Einführung von Dr. Isa Bauer. München, 1980.
  • 11. Попович В. Українська тематика в творах Григора Крука. Нотатки з мистецтва. Філадельфія, 1986. № 26. С. 25—32.
  • 12. Попович В. Григорій Крук (Братишів, 30 жовтня 1911 — Мюнхен, 5 грудня 1988). Сучасність. Мюнхен, 1990. № 6. С. 25—38.
  • 13. Даревич Д. Григорій Крук — співець селянської долі. Сучасність. Мюнхен. 1987. № 7/8. С. 59—65.
  • 14. Даревич Д. З нагоди виставки скульптур Григорія Крука в Англії. Визвольний Шлях. Лондон, 1987. № 8/9. С. 1047—1049.
  • 15. Іванцев Д.-Л. «Обдарований Богом творець прекрасного»: спомин про давнього приятеля скульптора Г. Крука. Новий Час. Івано-Франківськ, 1992. 27 лютого — 4 березня.
  • 16. Полєк В. Галицькі Колумби: Німеччина. Скульптор Григорій Крук. Прикарпатська правда. Івано-Фран-ківськ, 1992. 29 серпня.
  • 17. Яців Р. Григір Крук: проекція на час, режими і свободи. Просвіта. Львів, 1993. № 12. Березень.
  • 18. Степовик Д. Графіка Григорія Крука. Образотворче мистецтво. Київ, 1994. № 1. С. 34—35.
  • 19. Крук Григорій Якович. В. Попович, Я.О. Кравченко. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Желєзняк; НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/ar-ticle-2208
  • 20. Козак Н. Крук Григір. Українське образотворче мистецтво: імена, життєписи, твори (XI—XXI ст.). Харків: Факт, 2013. С. 464—465.
  • 21. Скіп В. Творити і жити візією України. Скульптор Григорій Крук. Мюнхен: Український Вільний Університет, 2024. 304 с.: іл.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »