« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 59—65

УДК 726:271.4-523.4-035.3-9](477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.059

Дата першого надходження статті до видання 10.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 22.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ В СЕЛІ БЕРЕЖНИЦЯ. Спогад на присвяту  Борису Григоровичу Возницькому (1926—2012)

ГРИМАЛЮК Ростислава

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-2694-5917
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: rosahrymal@gmail.com

Анотація. Спадщина української дерев’яної архітектури є, на жаль, дуже вразливою, оскільки ціла низка чинників спричиняються до її поступового зникнення. Серед них, насамперед,  — нетривкість матеріалу, відсутність належної державної опіки та захисту.

Метою статті є вкотре акцентувати на проблемі неповоротних втрат в царині спадщини української дерев’яної архітектури та гострій необхідності її захисту та збереження, а також залучити до наукового обігу відомості про церкву, фрагменти стінописів та про їх автора — художника М. Горбового.

Актуальність статті обумовлена невтішною долею дерев’яної церкви XVIII ст. Різдва Пресвятої Богородиці села Бережниця Жидачівського району. Церква пережила кілька воєн, радянські часи, але не змогла пережити нинішню байдужість. На момент експедиції 2006 р., організованої Б. Возницьким, від старовинної будівлі церкви та дзвінниці, зведених у 1724 р., залишився, практично, кістяк. На вцілілих частинах стін виднілися фрагменти стінописів пензля М. Горбового (1894 року). На нинішній час церква втрачена.

Об’єктом дослідження є церква Різдва Пресвятої Богородиці с. Бережниця. Методологія дослідження ґрунтується на системно-історичному підході та методах наукового аналізу, аналітичної інтерпретації та історичної реконструкції.

Ключові слова: українські дерев’яні церкви, церква Різдва Пресвятої Богородиці с. Бережниця, стінописи М. Горбового.

Список використаних джерел

  • 1. Чорновол І. І99 депутатів Галицького Сейму. Серія «Львів-ська сотня». Львів, 2010.
  • 2. Грималюк Р. Невтрачені шедеври: розписи церкви Покрови Пресвятої Богородиці монастиря св. Герарда о. редемптористів у селі Кохавино (історичний аспект та художні особливості). Народознавчі зошити. Львів, 2024. № 6.
  • 3. Дерев’яні церкви Західної України. Стара церква Бережниця Жидачівський район. URL.: http://decerkva.org.ua/berezhnytsia.html.
  • 4. Дерев’яна церква Різдва богородиці 1724 р. Слободян В. Каталог існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель; Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. 1996. Т. 4.
  • 5. Дерев’яні церкви Львівщини. Церква Різдва Пр. Бого-родиці. URL: https://web.archive.org/web/20-110-904045746/http://decerkva.org.ua/2zhydB.html.
  • 6. Енциклопедія Жидачівщини. Дерев’яні церкви. URL.: https://zhydachiv.wiki/decerkva.org.ua.
  • 7. Нікітенко Надія. Мозіїки та фрески Софії Київської. Київ, 2018.
  • 8. Корнієнко В. Корпус графіті Софії Київської (XI — початок XVIII ст.). Ч. ІІІ. Київ, 2011.
  • 9. На Львівщині відновлять дерев’яну церкву XVIII ст. URL: https://www.pslava.info/BerezhnycjaS_CerkRizdvaBogorodyci_2007NaLvivschyniVidnovljatDerevj,239895.html.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »