« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 66—91

УДК 730(=161.2)(430)”19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.066

Дата першого надходження статті до видання 23.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 26.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ГРИГОРІЙ КРУК (1911—1988): КОНТЕКСТИ ТА ГОРИЗОНТИ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ (на пошану пам’яті Бориса Возницького)       

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена маловідомому аспекту творчої біографії, а саме авторській мистецькій публіцистиці Григорія (Григора) Крука (1911—1988) — видатного українського скульптора, графіка, педагога, мистецького критика. Окрім багатої і значимої за змістом і формальними ідеями творчої спадщини художник залишив ряд цінних за змістом та ракурсом бачення газетних публікацій на культурно-мистецькі теми. Питома частина з них була опублікована в офіційному пресовому органі революційної Організації Українських Націоналістів, тижневику «Шлях Перемоги», у 1950—1960-х рр. На сьогодні вони становлять значний науковий інтерес як співвідносно біографії видатного мистця, так і щодо рецепції ним різних явищ мистецтва та суспільного життя відповідного історичного часу. Статті Г. Крука наповнені цінними відомостями про соціокультурний і психологічний контекст життя автора у відповідний період, включно з побутовими обставинами та загальним тлом подій у повоєнній Європі. Дослідження доповнене републікацією найбільш значимих текстів, що були поміщені у часописі упродовж 1954—1966 рр. Об’єктом дослідження є творча, мистецько-аналітична та публіцистична спадщина Григорія Крука, предметом — його погляди на культурно-мистецькі артефакти минулого, культурне життя української діаспори в Європі, критичні реакції на прояви мистецтва модернізму, постмодернізму та ін. Методологічною основою дослідження є творчо-біографічний, науково-реконструктивний, а також культурологічний підхід до кваліфікації творчого темпераменту Григорія Крука.

Ключові слова: Григорій (Григір) Крук, українська діаспора, образотворче мистецтво, скульптура, графіка, мистецька публіцистика, модернізм, культурна пам’ять, музеї, культурні контексти.

Список використаних джерел

  • 1. Григорій Крук та європейська пластика середини XX століття: матеріали Міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, 3—5 грудня 1992 р.: Повернуті імена. Ред. О. Федорук. Київ, 1995. 78 с.
  • 2. Крук Г. Мій шлях до різьби. Збірник на пошану проф. д-ра Володимира Янева. Український Вільний Університет: науковий збірник. Том X. Мюнхен: УВУ, 1983. С. 530—535.
  • 3. Крук Г. Мій шлях до різьби. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: українська теоретична думка XX століття: антологія. Частина 2. Упоряд. Р.М. Яців. Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України, 2012. С. 741—752.
  • 4. Гординський С. Крук. Павлось. Мухин. Три українські різьбярі. Мюнхен: Українська спілка образотворчих мистців, 1947.
  •  5.        Ukrainer in München. I band. Dr. Gregor Prokoptschuk. München: Verlag Ukraine München, 1958.
  • 6.         Ukrainische Künstler in Deutschland. Von Dr. Gregor Prokoptschuk. München, 1960.
  • 7. Buchhold M. Bildhauer Gregor Kruk. Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart. München, 1952. № 2. April-Juni. Pp. 33—39.
  • 8. Gregor Krukplastik. Mit einem Vorwort von J. Cassou; Einleitung von I. Bauer; Einführung von W. Popowycz. München, 1964. 80 s.
  • 9. Gregor Kruk. Band 1, 2. Ukrainische Freie Universität. München, 1975.
  • 10. Gregor Kruk. Sculpturen. Zeichnungen. Einführung von Dr. Isa Bauer. München, 1980.
  • 11. Попович В. Українська тематика в творах Григора Крука. Нотатки з мистецтва. Філадельфія, 1986. № 26. С. 25—32.
  • 12. Попович В. Григорій Крук (Братишів, 30 жовтня 1911 — Мюнхен, 5 грудня 1988). Сучасність. Мюнхен, 1990. № 6. С. 25—38.
  • 13. Даревич Д. Григорій Крук — співець селянської долі. Сучасність. Мюнхен. 1987. № 7/8. С. 59—65.
  • 14. Даревич Д. З нагоди виставки скульптур Григорія Крука в Англії. Визвольний Шлях. Лондон, 1987. № 8/9. С. 1047—1049.
  • 15. Іванцев Д.-Л. «Обдарований Богом творець прекрасного»: спомин про давнього приятеля скульптора Г. Крука. Новий Час. Івано-Франківськ, 1992. 27 лютого — 4 березня.
  • 16. Полєк В. Галицькі Колумби: Німеччина. Скульптор Григорій Крук. Прикарпатська правда. Івано-Фран-ківськ, 1992. 29 серпня.
  • 17. Яців Р. Григір Крук: проекція на час, режими і свободи. Просвіта. Львів, 1993. № 12. Березень.
  • 18. Степовик Д. Графіка Григорія Крука. Образотворче мистецтво. Київ, 1994. № 1. С. 34—35.
  • 19. Крук Григорій Якович. В. Попович, Я.О. Кравченко. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Желєзняк; НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/ar-ticle-2208
  • 20. Козак Н. Крук Григір. Українське образотворче мистецтво: імена, життєписи, твори (XI—XXI ст.). Харків: Факт, 2013. С. 464—465.
  • 21. Скіп В. Творити і жити візією України. Скульптор Григорій Крук. Мюнхен: Український Вільний Університет, 2024. 304 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »