« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 104—116

УДК 730.046.3:94](477.83/.86)”17″

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 23.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 10.02.2026

Дата публікації (оприлюднення)

«АНГЕЛ-ОХОРОНЕЦЬ» ЙОАНА ҐЕОРГА ПІНЗЕЛЯ:  БОРИС ВОЗНИЦЬКИЙ  ТА ОДИН ІКОНОГРАФІЧНИЙ МОТИВ

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0977-4470
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, Інститут народознавства
  • НАН України, відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • професорка, НУ «Львівська Політехніка»,
  • кафедра графіки і мистецтва книги,
  • вул. С. Бандери, 12, м. Львів, 79013, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

Анотація. Стаття опирається на дослідження творчості Йоана Георга Пінзеля, здійснені Б. Возницьким у 1990—2000-х рр. і є даниною пошани видатному музейнику та зберігачу творів славетного майстра XVIII ст. У статті запропоновано нові інтерпретації зображення ангела-охоронця та варіацій цього мотиву в проєктах, атрибутованих скульптору та колу його учнів або послідовників у католицьких та унійних церквах на теренах Галичини XVIII ст. Метою статті є  аналіз історіографії джерел творчості Пінзеля, іконографії окремого мотиву його творчості (а саме — ангела-охоронця), та пошук відповідних змістових та стилістичних паралелей цього мотиву в європейському мистецтві. Джерельною основою дослідження є визнані публікації українських та закордонних дослідників доробку скульптора, а також — порівняно мало залучені публікації з іконографії цього мотиву в тогочасному мистецтві та джерела щодо теологічних основ переосмислення подібних зображень у католицькому пост-тридентському богослов’ї, у його зв’язках із релігійною культурою Галичини у складі Речі Посполитої XVIII ст. Методи дослідження включають базові методи мистецтвознавчого аналізу, серед яких ключовим є іконографічний метод, що у взаємодії із формально-стилістичним, контекстуальним, та порівняльним аналізом дає змогу здійснитипошуки іконографічної основи та поглибити богословські й мистецтвознавчі аспекти інтерпретації зображення ангела-охоронця, як одного із новаторських іконографічних мотивів у творчості Йоана Ґеорга Пінзеля.

Ключові слова: Пінзель, іконографічний мотив, ангел-охоронець, Борис Возницький, теологія образу.

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Б. Jan Jerzy Pinsel — Іоанн Георг Пінзель — Johann Georg Pinsel. (Альбом). Olszanica: Bosz, 2007. 144 c.
  • 2. Возницький Б. Микола Потоцький староста Канівський та його митці: архітектор Бернард Меретин і сницар Іоанн Георг Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005.
  • 3. Возницький Б. Проблеми інспірацій у творчості Майстра Пінзеля та її вплив на львівську скульптуру другої половини XVIII ст. Українське бароко та європейський контекст. Київ, 1991. С. 105—112.
  • 4. DaCosta Kaufmann T. Court, Cloister, and City. The Art and Culture of Central Europe 1450—1800. Chicago: University of Chicago Press, 1995.
  • 5. Левицька М. Дві інтепретації образу Св. Юрія-Зміє-борця: Йоан Георг Пінзель та Лука Долинський. Хри-стиянська сакральна традиція: історія і сьогодення. (Матеріали міжнародної наукової конференції м. Львів, 6—7 грудня 2013 р.). Львів, 2013. С. 95—105.
  • 6. Вуйцик В. Бернард Меретин — видатний архітектор епохи пізнього бароко. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля:1720—1760. 2013. С. 178—183.
  • 7. Гембарович М. Скульптура та різьблення. Історія укра-їнського мистецтва: у 6  т. Ред. М. Бажан. Ки-їв, 1968. Т. 3. С. 125—151.
  • 8. Жишкович В. Рельєфне різьблення та кругла скульптура у привівтарних відгородах церков Західної України другої половини XVII — середини XIX століття. Народознавчі зошити. 2024. № 4 (178). С. 901—925.
  • 9. Крвавич Д. Українська скульптура періоду рококо. Записки НТШ. 1996. T. 236. С. 127—155.
  • 10. Маньковський Т. Львівська рококова скульптура. Укр. перекл. Б. Білан. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля: 1720—1760. 2013. С. 162—178.
  • 11.  Dworzak A. Kościół parafialny w Hodowicy, jego twórcy i znaczenie dla sztuki lwowskiej drugiej połowy XVIII wieku. W: Betlej, Andrzej (ed.): Ekspresja. Lwowska rzeźba rokokowa. Kraków, 2023. S. 68—112.
  • 12. Krasny P., Ostrowski J.K.  Wiadomośći  biograficzne  na temat  Jana Jerzego Pinsla. Biuletyn Historii Sztuki. 1995. Vol. LVII. № 3— 4. S. 341—342.
  • 13. Ostrowski J.K.   Jan Jerzy Pinsel — zamiast biograpii. Sztuka Kresów Wschodnich. Ed. Ostrowski J.K.T. 2. Kraków, 1996.  S. 361—373.
  • 14. Bochnak A. Ze studiów nad rzeżbą lwowską w epoce rokoka. Kraków, 1931.
  • 15. Шенгера Б. Львівські скульптори та скульптура Львова у XVIII сторіччі. Львів: Львівська національна галерея мистецтв, 2019.
  • 16. Маньковський Т. Бернард Меретин, львівський архітектор XVІІІ ст. Укр. перекл. Б. Ворон. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля: 1720 —1760. 2013. С. 156—161.
  • 17. Kowalczyk J. Andrea Pozzo a późny barok w Polsce. Biuletyn Historii sztuki. 1974. Vol. XXXVI. № 2. Pp. 162—178; Biuletyn Historii sztuki.  1975. Vol. XXXVII. № 4. S. 335—350.
  • 18. Krasny P. Lwowskie środowisko artystyczne  wóbec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730—1780). Rocznik Historii Sztuki. 2005. T. XXX. S. 147—189.
  • 19. Александрович В., Ричков П. Собор Св. Юра у Льво-ві. Київ: Техніка, 2008.
  • 20. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля: 1720 —1760. 2013.
  • 21. Guardian Angel. URL: https://www.christianiconography.info/gu-ar-dianAngel.html (дата звернення: 21.01.2026).
  • 22. Hammond J. The Cult and Representation of the Archangel Raphael in Sixteenth-Century Venice. St. Anrews Journal of Art History and Museum Studies. 2011. № 15. Pp. 79—88.
  • 23. Хома І. Нарис історії храму Жировицької Богоматері Свв. Мучеників Сергія і Вакха в Римі. Богословія. 1971. Т. XXXV. С. 129—173.
  • 24. Levytska M. Religious Art under the auspices of the Basilian Order in the 18th century. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2021. Вип. 31. C. 235—247. DOI: 10.33294/2523-4234-2021-31-1-235-247.
  • 25. Malczewski Adam, rev. De Angelis et Factis Humanis (De Miraculis Verbi Dei Incarnationibus). Leopolis: Collegium Jesuitarum, 1724. (Рукопис лат., відділ рукописів ЛННБ ім. В. Стефаника, фонд «Монастирі василіянські»).
  • 26. Новел І. Книга Товита. Міжнародний Біблійний коментар. Т. 2: П’ятикнижжя та історичні книги. Львів: Свічадо, 2021. С. 464— 466.
  • 27. Мораліс Мартін-Лоечес Ф. Іконографія фресок церкви Святого Архистратига Михаїла. Свята Тереза від Ісуса і Україна — Santa Teresa de Jesus y Ucrania. Упор. і передм. Б. Чума). Львів: УКУ, 2017. С. 123—148.
  • 28. Левицька М. Теорія культурного трансферу у мистецтвознавчих дослідженнях: можливості для аналізу твор-чої біографії. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1598—1605.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »