Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 104—116

УДК 730.046.3:94](477.83/.86)”17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.104

Дата першого надходження статті до видання 23.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 10.02.2026

Дата публікації (оприлюднення)

«АНГЕЛ-ОХОРОНЕЦЬ» ЙОАНА ҐЕОРГА ПІНЗЕЛЯ:  БОРИС ВОЗНИЦЬКИЙ  ТА ОДИН ІКОНОГРАФІЧНИЙ МОТИВ

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0977-4470
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, Інститут народознавства
  • НАН України, відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • професорка, НУ «Львівська Політехніка»,
  • кафедра графіки і мистецтва книги,
  • вул. С. Бандери, 12, м. Львів, 79013, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

Анотація. Стаття опирається на дослідження творчості Йоана Георга Пінзеля, здійснені Б. Возницьким у 1990—2000-х рр. і є даниною пошани видатному музейнику та зберігачу творів славетного майстра XVIII ст. У статті запропоновано нові інтерпретації зображення ангела-охоронця та варіацій цього мотиву в проєктах, атрибутованих скульптору та колу його учнів або послідовників у католицьких та унійних церквах на теренах Галичини XVIII ст. Метою статті є  аналіз історіографії джерел творчості Пінзеля, іконографії окремого мотиву його творчості (а саме — ангела-охоронця), та пошук відповідних змістових та стилістичних паралелей цього мотиву в європейському мистецтві. Джерельною основою дослідження є визнані публікації українських та закордонних дослідників доробку скульптора, а також — порівняно мало залучені публікації з іконографії цього мотиву в тогочасному мистецтві та джерела щодо теологічних основ переосмислення подібних зображень у католицькому пост-тридентському богослов’ї, у його зв’язках із релігійною культурою Галичини у складі Речі Посполитої XVIII ст. Методи дослідження включають базові методи мистецтвознавчого аналізу, серед яких ключовим є іконографічний метод, що у взаємодії із формально-стилістичним, контекстуальним, та порівняльним аналізом дає змогу здійснитипошуки іконографічної основи та поглибити богословські й мистецтвознавчі аспекти інтерпретації зображення ангела-охоронця, як одного із новаторських іконографічних мотивів у творчості Йоана Ґеорга Пінзеля.

Ключові слова: Пінзель, іконографічний мотив, ангел-охоронець, Борис Возницький, теологія образу.

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Б. Jan Jerzy Pinsel — Іоанн Георг Пінзель — Johann Georg Pinsel. (Альбом). Olszanica: Bosz, 2007. 144 c.
  • 2. Возницький Б. Микола Потоцький староста Канівський та його митці: архітектор Бернард Меретин і сницар Іоанн Георг Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005.
  • 3. Возницький Б. Проблеми інспірацій у творчості Майстра Пінзеля та її вплив на львівську скульптуру другої половини XVIII ст. Українське бароко та європейський контекст. Київ, 1991. С. 105—112.
  • 4. DaCosta Kaufmann T. Court, Cloister, and City. The Art and Culture of Central Europe 1450—1800. Chicago: University of Chicago Press, 1995.
  • 5. Левицька М. Дві інтепретації образу Св. Юрія-Зміє-борця: Йоан Георг Пінзель та Лука Долинський. Хри-стиянська сакральна традиція: історія і сьогодення. (Матеріали міжнародної наукової конференції м. Львів, 6—7 грудня 2013 р.). Львів, 2013. С. 95—105.
  • 6. Вуйцик В. Бернард Меретин — видатний архітектор епохи пізнього бароко. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля:1720—1760. 2013. С. 178—183.
  • 7. Гембарович М. Скульптура та різьблення. Історія укра-їнського мистецтва: у 6  т. Ред. М. Бажан. Ки-їв, 1968. Т. 3. С. 125—151.
  • 8. Жишкович В. Рельєфне різьблення та кругла скульптура у привівтарних відгородах церков Західної України другої половини XVII — середини XIX століття. Народознавчі зошити. 2024. № 4 (178). С. 901—925.
  • 9. Крвавич Д. Українська скульптура періоду рококо. Записки НТШ. 1996. T. 236. С. 127—155.
  • 10. Маньковський Т. Львівська рококова скульптура. Укр. перекл. Б. Білан. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля: 1720—1760. 2013. С. 162—178.
  • 11.  Dworzak A. Kościół parafialny w Hodowicy, jego twórcy i znaczenie dla sztuki lwowskiej drugiej połowy XVIII wieku. W: Betlej, Andrzej (ed.): Ekspresja. Lwowska rzeźba rokokowa. Kraków, 2023. S. 68—112.
  • 12. Krasny P., Ostrowski J.K.  Wiadomośći  biograficzne  na temat  Jana Jerzego Pinsla. Biuletyn Historii Sztuki. 1995. Vol. LVII. № 3— 4. S. 341—342.
  • 13. Ostrowski J.K.   Jan Jerzy Pinsel — zamiast biograpii. Sztuka Kresów Wschodnich. Ed. Ostrowski J.K.T. 2. Kraków, 1996.  S. 361—373.
  • 14. Bochnak A. Ze studiów nad rzeżbą lwowską w epoce rokoka. Kraków, 1931.
  • 15. Шенгера Б. Львівські скульптори та скульптура Львова у XVIII сторіччі. Львів: Львівська національна галерея мистецтв, 2019.
  • 16. Маньковський Т. Бернард Меретин, львівський архітектор XVІІІ ст. Укр. перекл. Б. Ворон. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля: 1720 —1760. 2013. С. 156—161.
  • 17. Kowalczyk J. Andrea Pozzo a późny barok w Polsce. Biuletyn Historii sztuki. 1974. Vol. XXXVI. № 2. Pp. 162—178; Biuletyn Historii sztuki.  1975. Vol. XXXVII. № 4. S. 335—350.
  • 18. Krasny P. Lwowskie środowisko artystyczne  wóbec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730—1780). Rocznik Historii Sztuki. 2005. T. XXX. S. 147—189.
  • 19. Александрович В., Ричков П. Собор Св. Юра у Льво-ві. Київ: Техніка, 2008.
  • 20. Незалежний культурологічний часопис Ї. Ч. 72: Львів епохи Пінзеля: 1720 —1760. 2013.
  • 21. Guardian Angel. URL: https://www.christianiconography.info/gu-ar-dianAngel.html (дата звернення: 21.01.2026).
  • 22. Hammond J. The Cult and Representation of the Archangel Raphael in Sixteenth-Century Venice. St. Anrews Journal of Art History and Museum Studies. 2011. № 15. Pp. 79—88.
  • 23. Хома І. Нарис історії храму Жировицької Богоматері Свв. Мучеників Сергія і Вакха в Римі. Богословія. 1971. Т. XXXV. С. 129—173.
  • 24. Levytska M. Religious Art under the auspices of the Basilian Order in the 18th century. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2021. Вип. 31. C. 235—247. DOI: 10.33294/2523-4234-2021-31-1-235-247.
  • 25. Malczewski Adam, rev. De Angelis et Factis Humanis (De Miraculis Verbi Dei Incarnationibus). Leopolis: Collegium Jesuitarum, 1724. (Рукопис лат., відділ рукописів ЛННБ ім. В. Стефаника, фонд «Монастирі василіянські»).
  • 26. Новел І. Книга Товита. Міжнародний Біблійний коментар. Т. 2: П’ятикнижжя та історичні книги. Львів: Свічадо, 2021. С. 464— 466.
  • 27. Мораліс Мартін-Лоечес Ф. Іконографія фресок церкви Святого Архистратига Михаїла. Свята Тереза від Ісуса і Україна — Santa Teresa de Jesus y Ucrania. Упор. і передм. Б. Чума). Львів: УКУ, 2017. С. 123—148.
  • 28. Левицька М. Теорія культурного трансферу у мистецтвознавчих дослідженнях: можливості для аналізу твор-чої біографії. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1598—1605.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »