« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 193—200

УДК 94(477) 929:94](477.82)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

Дата першого надходження статті до видання 14.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 28.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

РОДИНА ШУМОВСЬКИХ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ

СКАКАЛЬСЬКА Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8705-7971
  • докторка історичних наук, професорка, завідувачка,
  • Кременецька обласна гуманітарно­педагогічна
  • академія ім. Тараса Шевченка, кафедра української мови
  • і літератури, історії та методик їх навчання,
  • вул. Ліцейна, 1, 47003, м. Кременець, Україна,
  • Контакти: e-mail: Irunas@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена родині Шумовських, які працювали не лише на Волині, але прославляли свій край поза Батьківщиною і на сьогоднішній день їхні дослідницькі, культурні напрацювання є національною спадщиною. Актуальність публікації зумовлена необхідністю з’ясувати внесок представників волинської родини Шумовських у культурне, наукове та громадське життя краю. Дослідження зосереджується на проблемі збереження та репрезентації родинної спадщини як складової регіональної історичної пам’яті Волині.

Методологічною основою дослідження є біографічний, науково­реконструктивний та просопографічний методи із залученням соціокультурних підходів щодо трактування концепту «регіональної пам’яті», яка формується завдяки музеям, архівам, бібліотекам, заповідникам. Аналізуються джерела особистісного походження, архівні матеріали, спрямовані на популяризацію історії родини у сучасному культурному просторі. Основна увага приділяється тому, як пам’ять про Шумовських інтегрується у публічну історію регіону, впливає на формування локальної ідентичності та стає чинником збереження культурної тяглості поколінь. У статті підкреслюється значення родинної історії як інструменту осмислення минулого Волині та Кременеччини і розвитку сучасних практик комеморації.

Ключові слова: Юрій Шумовський, етнологія, народна релігійність, історична пам’ять, духовна культура, національна спадщина, громадянська компетентність, Кременець.

Список використаних джерел

  • 1. Шамара С.О. Місце сільського духовенства у про­світницькій та національно­культурній роботі на теренах Наддніпрянщини (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія». Харків: Майдан, 2007. Вип. 25—26. С. 33.
  • 2. Доброчинська В.А. Юрій Шумовський: віхи життя та діяльності (1908—2004). Актуальні проблеми віт­чизняної та всесвітньої історії: зб. наук. праць, Голов. ред. Р.М. Постоловський. Рівне: РДГУ, 2010. Вип. 19. С. 68—73.
  • 3. Пшеничний М. Наша родина не байдакувала: по-вість­есе минулих літ у листах і споминах: до 110-річчя від дня народж. Ю. Шумовського. Дубно: МП, 2018. 48 с.
  • 4. Яремчук Валентина. Юрій Шумовський — етнограф, археолог: історіографічний аспект. Народознавчі зошити. № 4 (142). 2018. С. 967—975. URL: https://nz.lviv.ua/2018-4-20/
  • 5. Яремчук Валентина. «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського». Київ: Наукова думка, 2025.
  • 6. Удод О.А. Історична пам'ять. 2021. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=istorychna_pam%E2%80%99jat.
  • 7. Дубно, княжий мій граде! За ред. П. Смоліна. Луцьк, 2005. С. 39.
  • 8. Рівненський ліцей «Український». URL: https://rug.rv.ua/index.php?do=static&page=kabist.
  • 9. Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині. Том 1. США, Саванна, 1994.
  • 10. Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині. Том 2. США, Саванна, 1994. С. 41.
  • 11. Скакальська І. Cпогади Ю. Шумовського як джерело з історії діяльності духовної інтелігенції Волині першої половини ХХ ст. «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії»: Рівненський державний гуманітарний університет. Збірник наукових праць. 2010. С. 247.
  • 12. Tereny archeologiczne w pow. DubieЮskim. Dzien dobry. 1935.
  • 13. Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині. Том 3. США, Саванна, 1994. С. 137.
  • 14. Середа О., Стасьо І. Шумовський Арсен. URL: https://biograma.net.ua/shumovskyy-arsen/.
  • 15. Українські інженери в світі. Вісті українських інженерів. 1957. Ч. 2. С. 151.
  • 16. Самчук Улас. На білому коні. На коні вороному: Спомини і враження. Острог; Луцьк: Твердиня, 2007. С. 111.
  • 17. Шумовський А. Поклін Св. Почаївській Лаврі. Торонто, 1962.
  • 18. Войтович С. Петро Шумовський (1902—1966). Ос­трозькі просвітники ХVI—ХХ ст. Острог, 2000. С. 203.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »