« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 201—212

УДК 281.9 (477.82) “1920/1939”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.201

Дата першого надходження статті до видання 11.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 28.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

НАРОДНА РЕЛІГІЙНІСТЬ І МОВНЕ ПИТАННЯ: СУДОВИЙ ПРОЦЕС НАД ПЕТРОМ КОЛЕСНИКОМ У КОЛОДЕНЦІ (ВОЛИНЬ, 1933 р.)

КАРАГЕЗОВА Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3049-8850
  • зберігач фондів І категорії, Сарненський
  • історико­етнографічний музей Сарненської міської ради,
  • вул. Просвіти, 20, м. Сарни, Україна,
  • Контакти: e-mail: sophiakaragezova@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена судовому процесу над Петром Колесником у Рівному 1933 р. як мікроісторичному прикладі боротьби православних українців Волині за право на богослужіння рідною мовою та вияві народної релігійності. Актуальність статті зумовлена недостатнім висвітленням в українській історіографії локальних конфліктів навколо мови православного богослужіння в міжвоєнній Польщі та потребою осмислення історичних витоків сучасних суспільних дискусій про деколонізацію церковного простору. Метою дослідження є на основі маловідомої судової брошури 1933 року, матеріалів міжвоєнної україномовної періодики та пізніших наративних джерел здійснити комплексну реконструкцію судового процесу над Петром Колесником як мікроісторичному прикладі боротьби за впровадження української мови в православне богослужіння на Волині. Об’єктом дослідження є судовий процес над Петром Колесником як прояв народної релігійності й мовного самоутвердження українців Волині, предметом — соціокультурні, дискурсивні та конфесійно­політичні аспекти цього процесу і їх відображення в тогочасній та пізнішій публіцистиці. Методологія дослідження ґрунтується на системно-історичному та мікроісторичному підходах, поєднує біографічний, дискурс­аналітичний і історико­конфесійний аналіз, конвент­аналіз пресових публікацій, порівняльно-історичний та реконструктивний методи. Джерельну базу становлять маловідома судова брошура 1933 р., матеріали журналу «Українська Нива», інша міжвоєнна україномовна преса, а також інтерв’ю та спогади доньки обвинуваченого.

Ключові слова: Петро Колесник, українська мова, богослужіння, Волинь, Православна церква, «Українська Нива», міжвоєнна Польща, мовна політика, церковно-суспільний конфлікт, національна ідентичність.

Список використаних джерел

  • 1. Альошина О.А. Перебіг українізації у православній церкві на Волині у 20-х р. ХХ ст. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичне релігієзнавство». 2014. Вип. 11. С. 20—26.
  • 2. Буняк О.П. Становлення Української автокефальної православної церкви в роки Другої світової війни (за матеріалами НМІУ та ЦДАВО України). Історія релігій в Україні: науковий щорічник. 2017. С. 373—383.
  • 3. Пуряєва Н.В. Українська мова в літургійній практиці українських церков. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. 2018. Вип. 42. С. 128—146. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4557.2018.42.151925
  • 4. Стоколос Н.Г. Національне обличчя автокефалії. Ві-че. 1997. № 3 (60). С. 135—144.
  • 5. Смирнов А.І. Степан Скрипник: релігійно­політична діяльність у 30-х — на початку 40-х років ХХ століття. Дух і літера. 2008. № 20. С. 145—169.
  • 6. Сорокун А.В. Польська православна церква на Волині у висвітленні періодичного журналу «Українська нива» 1926—1936 рр. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: матеріали збірника, присвяченого 75-й річниці Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне, 2015. Вип. 26. С. 231—234.
  • 7. Павлюк І.З. Культурно-інформаційний простір України в роки німецько-фашистської окупації: за матеріалами україномовної колаборантської преси. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2023. Випуск 52—53. С. 25—43. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-53.11719
  • 8. Певний П.Г. Чому ми мовчимо. Українська нива. 1929. Ч. 24—25 (197—198). С. 5.
  • 9. Шахрай О. Із Україною в серці виживали в нестерпних умовах. ЗОНА: громадський та літературний часопис Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих. 2013. Вип. 28. С. 157—160.
  • 10. За українську мову в Богослужінні. Процес Петра Колесника селянина с. Колоденки, Рівенського повіту. Луцьк, 1933. 36 с.
  • 11. Персональний склад Української Центральної Ради, обраний на Всеукраїнському Національному Конгресі 21 (8) квітня 1917 р. URL: https://www.mys-lene-drevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Kyiv1917-1919/CentralnaRadaUNR/3OsobovijSklad/2.html (дата звернення: 11.01.2026 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »