« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 557—566

УДК 398.3:27-534.3](477.46-2=161.2)”185/194″:821.161.2-95.09″193″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.557

  • Received: 06.03.2026
  • Accepted: 24.03.2026
  • Published: 27.04.2026

НАРОДНІ МОЛИТВИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я ЗІ ЗВЕНИГОРОДЩИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ВИДАННІ АКАДЕМІКА АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО

ГУНЧИК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-6448-5461
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hunchyki@gmail.com

Анотація. У статті вперше осмислено цікавий і своєрідний фольклорно-етнографічний матеріал, основу якого становлять народні молитви зі Звенигородщини. Вони увійшли до маловідомої праці Агатангела Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного», яка на початку 30-х років ХХ ст. у період «Розстріляного відродження» була заборонена і не видана масовим тиражем. У цьому полягає актуальність дослідження. Метою автора статті було довести, що фольклорна традиція виконання народних молитов здавна існувала та збереглася донедавна не тільки на території інших історико-етнографічних районів Полісся та Південно-Західного регіону, а й на центральних землях України, зокрема серед мешканців Наддніпрянщини. Для цього у статті було реалізовано такі основні завдання: серед усіх матеріалів віднайдено й ідентифіковано 16 фольклорних молитов; ці текстисистематизовані за відповідними тематичними групами (родинно-сімейною, промислово-господарською, лікувально-медичною, індивідуально-охоронною); з’ясована їхня приналежність до певних функціональних різновидів; здійснена типологія міфологічних божественних персонажів за їхньою ієрархією та інше.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити аналіз досліджуваного питання, а також окремих його аспектів.

Ключові слова: народна молитва, Звенигорощина, фольклор, Середнє Подніпров’я, міфологічні божественні персонажі, тематична група, функціональний різновид.

Список використаних джерел

  • 1. Гунчик І. Український магічно-сакральний фольклор: структура тексту та особливості функціонування. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. 232 с.
  • 2. Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Киев: Типография Императорского университета Св. Владимира, 1891.
  • 3. Кирчів Р. Етнографічне районування України. Укра­їнсь­ке народознавство. Ред. С.П. Павлюка. Львів: Фенікс, 1994. 608 с.
  • 4. Пономарьов А.П. Українська етнографія. Київ: Ли­бідь, 1994. 320 с.
  • 5. Кримський А.Ю. Звенигородщина. Шевченкова бать­ків­щина з погляду етнографічного та діалек­то­логічного. Відтворення з авторського макету 1930 р., авт. передмови А.Ю. Чабан. Черкаси: Вертикаль, 2009. 438 с.
  • 6. Англо-українська паралельна Біблія. Український переклад І. Огієнка. Українське біблійне товариство, 2011. 2294 с.
  • 7. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2008. Т. 2. Жовтень.
  • 8. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. Т. 4. Грудень.
  • 9. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. Т. 3. Листопад.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »