Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 313—325

УДК 94(477)-028.16:355.01(470+571-651.1)”20″(09):303.446.4

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 01.03.2026
  • Accepted: 10.03.2026
  • Published: ??.??.2026

МІЖ ФІКСАЦІЄЮ ТА ОСМИСЛЕННЯМ:УСНА ІСТОРІЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ

БОДНАР Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7972-8111
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра новітньої історії України
  • імені Михайла Грушевського,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Усна історія в Україні зазнала суттєвих трансформацій після Революції Гідності та початку російсько-української війни у 2014 р., а повномасштабне російське вторгнення 2022 р. різко активізувало документування воєнного досвіду. Українська усна історія посилила свою присутність у міжнародному науковому дискурсі, формуючи особливий досвід документування «незавершеної історії», який відрізняється від усталених світових практик дослідження кризових подій. У цьому контексті аналіз сучасного розвитку українських усноісторичних студій є актуальним завданням для історичних та міждисциплінарних досліджень і має практичне значення для подальшого збирання, архівування й використання усних свідчень війни.

Метою статті є окреслити основні тенденції розвитку усної історії в Україні після 2014 р. з урахуванням різкого зростання масштабів документування після 2022 р., а також визначити ключові проблеми і можливі напрями подальшого розвитку. У статті розглянуто стан української усної історії до змін середини 2010-х рр., виклики, пов’язані з документуванням подій Революції Гідності та війни, а також сучасні методологічні й етичні питання. Окрему увагу приділено позитивним зрушенням, проблемним аспектам і новим викликам, що постають перед українською усною історією вій­ни. Методологічну основу дослідження становлять історіо­графічний і порівняльний аналіз, проблемно-хронологічний підхід, якісний контент-аналіз фахових дискусій і публікацій. Для узагальнення результатів застосовано аналітико-синтетичний метод і міждисциплінарний підхід.

Ключові слова: усна історія в Україні, російсько-українська війна, документування, архів усної історії, аналіз усних свідчень.

Список використаних джерел

  • 1. Грінченко Г., Реброва І., Романова І. Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках (на прикладі сучасних Білорусії, Росії та України). Український історичний журнал. Київ, 2012. № 4.С. 172—187.
  • 2. Кісь О. Усна історія в сучасній Україні: здобутки і виклики часу. Heinrich Boell Foundation. 15 січня 2017. URL: https://ua.boell.org/uk/2017/01/16/usna-istoriya-v-suchasniy-ukrayini-zdobutki-i-vikliki-chasu (дата звернення: 17.02.2026).
  • 3. Грінченко Г. Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії. Слухати, чути, розуміти: усна історія України ХХ—ХХІ століть. За редакцією Г. Грінченко. Київ: АРТ КНИГА,2021. С. 15—27.
  • 4. Розмови з тими, хто питає про війну. Збірник під редакцією Наталі Отріщенко. Львів: Центр міської історії, 2024. 180 с.
  • 5. Ханенко-Фрізен Н., Скубицька Ю. Історики і війна: (усна) історія, історична політика і деколонізація східноєвропейських студій. Україна модерна. 12 листопада 2024. URL: https://uamoderna.com/war/istoryky-i-vijna-usna-istoriya-istorychna-polityka-i-dekoloniza­cziya-shidnoyevropejskyh-studij/ (дата звернення: 17.02.2026).
  • 6. Грінченко Г. Усна історія війни: питання і застереження щодо методу дослідження.Heinrich Boell Founda­tion. 25 серпня 2022. URL: https://ua.boell.org/uk/2022/ 08/25/usna-istoriya-viyny-pytannya-i-za­stere­zhennya-shchodo-metodu-doslidzhennya (дата звер­нен­ня: 17.02. 2026).
  • 7. Боднар Г. Усна історія революції, війни і волонтерства в Україні: як працювати з незавершеним минулим. Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Голов. ред. Микола Литвин; НАН України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2023. № 16. С. 268—300. DOI: 10.33402/up.2023-16-268-300.
  • 8. Боднар Г. «Сьогодні історія твориться в Україні». Усна історія і досвіди незавершених революції та війни: міркування про дискусійне і (не)очевидне. Слухати, чути, розуміти: усна історія України ХХ—ХХІ століть. За наук. ред. Г. Грінченко. Київ: АРТ КНИГА, 2021. С. 31—57.
  • 9. Печерський А. Усна історія незавершеної війни це насамперед питання етики й методології — Гелінада Грінченко. Інтерв’ю. Армія Inform. 18 жовтня 2023. URL: https://armyinform.com.ua/2023/10/18/usna-istoriya-nezavershenoyi-vijny-cze-nasampered-pytannya-etyky-j-metodologiyi-gelinada-grinchenko/ (дата звернення: 18.02.2026).
  • 10. Ханенко-Фрізен Н., Грінченко Г. Українська усна історія у діалозі зі світом — спостереження воєнної доби. 2024. Україна модерна. 20 лютого 2025. URL: https://uamoderna.com/war/ukrayinska-usna-istoriya-u-dialozi-zi-svitom-sposterezhennya-voyennoyi-doby-2024/ (дата звернення: 15.02.2026).
  • 11. Ханенко-Фрізен Н. Свідчення війни: від усної історії до національної документальної спадщини. Україна модерна. 2 травня 2024. URL: https://uamoderna.com/notes/svidchennya-vijny-vid-usnoyi-istoriyi-do-naczionalnoyi-dokumentalnoyi-spadshhyny/ (дата звернення: 15.02.2026).
  • 12. Ханенко-Фрізен Н. Архівний суверенiтет: українські археографічні дані та виклики воєнної доби. Україна модерна. 8 жовтня 2025. URL: https://uamoderna.com/war/arkhivnyi-suverenitet-zniaty-lapky-ukrainski-arkheografichni-dani-ta-vyklyky-voiennoi-doby/ (дата звернення: 16.02.2026).
  • 13. Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади. Україна модерна. Львів; Київ, 2007. № 11 (Усна історія). С. 7—21.
  • 14. Томсон А. Чотири зміни парадигм в усній історії. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Вип. 11—12. Усна історія в соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень. Ред. В. Кравченко, Г. Грінченко. Харків: НТМТ, 2008. С. 7—24.
  • 15. Filipkowski P. Historia mówiona jako historia faktyczna albo jak «odantropologizować» opowieści o przeszłości? Rocznik Antropologii Historii. 2015. № 8 (Antropologia i historia). S. 91—108.
  • 16. Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920—30 років. Київ: Центр досліджень усної історії та культури РОДОВІД, 1999. 300 с.
  • 17. Кісь О. З відстані двадцяти років: роздуми про конференції з усної історії у 1994 і в 2014 роках. Україна модерна. 11 листопада 2014. URL: https://uamoderna.com/event/z-vidstani-20-rokiv/ (дата зверненння: 18.02.2026).
  • 18. After the Fall: New Yorkers Remember September 2001 and the Years That Followed. Ed. M. Marshall Clark, P. Bearman, C. Ellis C. and S. Drury Smith. New York: The New Press, 2011. 370 р.
  • 19. Sloan S. Oral History and Hurricane Katrina: Reflections on Shouts and Silences. The Oral History Review. 2008. № 35 (2). P. 176—186.
  • 20. Leydesdorff S. Surviving the Bosnian Genocide: The Women of Srebrenica Speak. Trans. K. Richardson. Bloomington: Indiana University Press, 2011. 242 р.
  • 21. Petril A., Hasanović H. Voices from Srebrenica: Survivor Narratives of the Bosnian Genocide. Jefferson, NC: McFarland, 2020. 251 р.
  • 22. Jessee E. Negotiating Genocide in Rwanda: The Politics of History. New York City, Palgrave Macmillan, 2017. 329 р.
  • 23. Saber D., al-Jaloud A.R. The Syrian Archive Digital Memory Project: Archiving as testimony, as evidence, as creative practice. Visual Anthropology. 2024. № 37. Р. 19—34.
  • 24. Listening on the Edge: Oral History in the Aftermath of Crisis. Ed. M. Cave, S.M. Sloan. Oxford University Press, 2014. 312 p.
  • 25. Sloan S.M. Behind the «curve»: COVID-19, infodemic, and oral history. The Oral History Review. 2020. № 47 (2). Р. 193—202.
  • 26. Cramer J.A. «First, Do No Harm»: Tread Carefully Where Oral History, Trauma, and Current Crises Inter­sect. The Oral History Review. 2020. № 47 (2). Р. 203—213.
  • 27. Morgan Ch., Perks R., Stewart M., Johnston C. Advice on Remote Oral History Interviewing during the Covid-19 Pandemic. 2021. February 8. URL: https://www.ohs.org.uk/wp-content/uploads/2021/02/Advice-on-remote-interviewing-during-the-Covid-19-Pandemic-v.70D0A-FINAL.pdf (дата звернення: 16.02.2026).
  • 28. Sielaff S., Sloan S.M., Cain Darough A.A., Holland M. Oral History at a Distance. Routledge Press, 2024. 248 p.
  • 29. Rosenthal G. Introduction. Transnational Biographies: Changing We-Images, Collective Belongings and Power Chances of Migrants and Refugees. Ed. G. Rosenthal. Universitätsverlag Göttingen, 2022. P. 7—15.
  • 30. Як зберегти пам’ять? Посібник з громадського архівування. За редакцією Аліни Добошевської; упорядники Галина Боднар, Ярина Лазар, Тетяна Привалко. Київ; Львів, 2025. 164 с.
  • 31. Боднар Г. Громадські архіви: низові практики збереження культурної спадщини. Архіви України. Київ, 2026. [в друці].
  • 32. Грінченко Г., Реброва І., Романова І. Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках. Україна модерна. 30 жовтня 2014. URL: https://uamoderna.com/md/grinchenko-rebrova-romanova-oh/ (дата звернення: 18.02.2026).
  • 33. Боднар Г. Наративні репрезентації російської війни в Україні в усних історіях українських воїнів про 2014—2015 роки. Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1753—1764. DOI https://doi.org/10.15407/nz2024. 06.1753
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »