« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1591—1598

УДК 7.038.6 + 7.071

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 30.08.2026
  • Accepted: 20.09.2026
  • Published: ??.??.2026

ТВОРЧІСТЬ ВОЛОДИМИРА МАКАРЕНКА В ПАРАДИГМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ МИСТЕЦТВА

МИРОШНИК Анастасія

  • ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4316-3144
  • докторка філософії, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра теорії та історії культури,
  • вул. Університетська, 1, 79007, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pereskokova.nastia@gmail.com

Анотація. Сьогодні в українському мистецтвознавці в галузі антропології мистецтва виникає неабияка зацікавленість в обґрунтуванні діяльності українських митців у контексті творчої приналежності до постмодерністських стилів. Попри спільні ідеї та художні вирішення, український постмодернізм формувався в умовах тоталітарного суспільства, де митець змушений був або пристосовуватись до законів соцреалізму, або вдаватись до рятівної еміграції. Ці процеси вагомо вплинули на формування творчих наративів багатьох митців. У пошуках обґрунтування нової художньої системи виразності та її теоретичного інтерпретування, в контексті європейської антропології мистецтва, окреслено мету дослідження — комплексний аналіз абстракції як основного художнього методу Володимира Макаренка. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході. Застосовано принцип історизму для аналізу теорії абстракції В. Воррінгера, А. Рігеля, неоавангарду — К. Грінберга, концепція емпатії як естетичного переживання — Т. Ліппса, та її впливу на розвиток мистецтва ХХ ст. Історіографічний аналіз для поглиблення наукового дискурсу про вплив антропології мистецтва на художню практику митців-нонконформістів, зокрема Володимира Макаренка; підхід антропології мистецтва для аналізу соціокультурного середовища, в якому творив митець; семіотичний метод; іконографічний та іконологічний аналіз. Наукова новизна дослідження — у статті вперше запропоновано спробу аналізу творчості Володимира Макаренка крізь призму європейської антропології мистецтва.

Ключові слова: антропологія мистецтва, абстракція, творчість Володимира Макаренка, нонконформізм, культурний код, національна ідентичність, збереження культурної спадщини.

Список використаних джерел

  • 1. Worringer W. Abstraction and empathy: a contribution to the psychology of style. Chicago: Elephant Paperbacks, 1997. 144 p. URL: https://monoskop.org/images/a/a2/Worringer_Wilhelm_Abstraction_and_Empa­thy_19­97.pdf (дата звернення: 02.06.2026).
  • 2. Riegl A. Problems of style: foundations for a history of ornament. Transl. by E. Kain. Princeton: Princeton Uni­versity Press, 1992. 406 p. URL: https://farago­arth6929.wordpress.com/wp-content/uploads/2016/08/alois-riegl-problems-of-style-foundations-for-a-history-of-ornament-1.pdf (дата звернення: 02.07.2026). DOI: 10.1515/97­80691193960.
  • 3. Greenberg C. Avant-garde and kitsch. Clement Green­berg: The collected essays and criticism. Ed. by J. O’Bri­an. Chicago: University of Chicago Press, 1986. Vol. 1. P. 5—22. DOI: 10.36253/aisthesis-12054.
  • 4. Lipps T. Empathy and Aesthetic Pleasure. Die Zukunft. Transl. by K. Aschenbrenner. Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1965. 491 p.
  • 5. Карпов В.В., Бондик О.В., Лимар Г.М. та ін. Мистецтво та антропологія у дискурсі європейських студій. Культура і сучасність: альманах. 2020. № 1. С. 110—117.
  • 6. Darewych D., Susak V., Marcadé J.-C., etc. Volodymyr Makarenko Paintings. New York: Artfira Gallery LLC, 2014. 200 p.
  • 7. Скринник-Миська Д.М. Фемінний світ Володимира Макаренка. Artes: щоквартальний альманах. 2013. URL: https://artes-almanac.com/volodymyr-makarenko (да­та звернення: 15.07.2026).
  • 8. Чекан О. Там, де Макар телят не пас. Український тиждень. 2011. URL: https://tyzhden.ua/tam-de-ma­kar-te­liat-ne-pas/ (дата звернення: 16.07.2026).
  • 9. World exhibition of Ukrainian artists = International exhibition of Ukrainian artists: catalogue. 1982. Toronto: Ukrainian Canadian Art Foundation, 1982. 58 p. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/ 25­868/file.pdf (дата звернення: 03.07.2026).
  • 10. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Ф. 1165. Оп. 1. Спр. 37. Арк. 31—32.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »