« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1357—1362

УДК 392.81:664.66](477+100)”2022/2026″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 23.10.2026
  • Accepted: 27.10.2026
  • Published: ??.??.2026

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ХЛІБА: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО ТА ГЛОБАЛЬНОГО КОНТЕКСТІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕТНОЛОГІЇ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Здійснено комплексний компаративно-етнологічний аналіз соціокультурних, аксіологічних та ритуальних маркерів відзначення Всесвітнього дня хліба (World Bread Day) в Україні та світі впродовж 2022—2026 рр. З народознавчих позицій розглянуто історичні процеси десакралізації та прагматизації концепту хліба в західноєвропейському й американському дискурсах, де він функціонує переважно в межах раціональних домінант (спадщина ЮНЕСКО, гастробрендинг, FoodTech, програми ФАО ООН).

Метою статтіє здійснити компаративний етнологічний аналіз соціокультурних та обрядово-символічних вимірів відзначення Всесвітнього дня хліба у західному та українському контекстах, виявивши етнокультурні особливості трансформації цього концепту. Об’єкт дослідження — Всесвітній день хліба як глобальний соціокультурний та історико-меморіальний феномен. Предмет дослідження — етнокультурні, семіотичні та аксіологічні маркери трансформації концепту хліба в українському та глобальному етнопросторах. Джерельну базу склали етнографічні спостереження, матеріали сучасного медіадискурсу, концептуальні засади Нової української школи, а також науково-методичні матеріали Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара».

Методологічною основою дослідженняє компаративно-історичний метод, що дав змогу зіставити західні та вітчизняні етнокультурні моделі сприйняття пекарських традицій, семіотичний та аксіологічний аналіз, який уможливив з’ясування символіки хліба як знаку етнічної спільноти.

Ключові слова: хліб, Всесвітній день хліба, етнологія, музей, освіта, сакралізація, комеморація, воєнний стан, Україна, Захід.

Список використаних джерел

  • 1. International Union of Bakers and Confectioners (UIBC). URL: https://padaqui.es/en/setmana-del-pa-2026/ https://www.worldbakersconfectioners.org/ (дата звернення: 25.10.2026).
  • 2. UN Report: Global Hunger Levels Decline for the Third Consecutive Year, as Regional Inequality Persists. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FАО). URL: https://www.fao.org/newsroom/detail/un-report–global-hunger-levels-ease-for-third-conse­cu­tive-year-as-regional-disparities-persist/en (дата звернення: 25.10.2026).
  • 3. Lists of Intangible Cultural Heritage elements. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Lists_of_Intangible_Cultural_Heritage_elements#Representative_List_of_the_Intangible_Cultural_Heritage_of_Humanity (дата звернення: 25.10.2026).
  • 4. Герус Л. Історія українського хліба. Київ, 2025. 280 c.
  • 5. Герус Л.М. Обрядовий хліб «карачун» (взаємозв’язок символіки та пластичного трактування форми). Łemko­wie, Bojkowie, Rusini — historia, wspólczеsność, kultura materialna i duchowa. Zielona Góra; Slupsk: Druk-ar, 2009. T. II. S. 145—150.
  • 6. Герус Л. Хліб і тканина в обрядовості українців: функції та змістове навантаження. Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1096—1105. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1096.
  • 7. Мовчанюк А., Бойко А. Аграрний сектор України в умовах війни: економічні виклики та державні інструменти стабілізації. Економіка та суспільство. 2026. Вип. 84. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/7638 DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2026-84-46 (дата звернення: 25.10.2026).
  • 8. Мороз С,. Калашник О., Каролоп О., Бараболя О., Китайгора В. Хлібопекарська галузь України: трансформації та виклики в умовах війни. Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences. 2025. 349 (2). С. 576—584. URL: https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/20388 DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5732-2025-349-84 (дата звернення: 25.10.2026).
  • 9. Цопа Віталій. Нові небезпеки та їх ризики в агросекторі України в умовах воєнного стану. Охорона праці. 2026. № 7. URL: https://ohoronapraci.kiev.ua/ar­ticle/news/novi-nebezpeki-ta-ih-riziki-v-agrosektori-ukraini-v-umovah-voennogo-stanu (дата звернення: 25.10.2026).
  •  10.      “Що посієш — те й пожнеш”: урок-конструктор для початкової школи до Всесвітнього дня хліба. URL: https://nus.org.ua/2026/10/12/shho-posiyesh-te-j-pozhnesh-urok-konstruktor-dlya-pochatkovoyi-shkoly-do-vsesvitnogo-dnya-hliba/ (дата звернення: 25.10.2026).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »