« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1450—1458

УДК 75.046.3.072.3:27—526.62](477)”14/16″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1450

Надійшла 7.11.2017

ІКОНОГРАФІЯ ТА СИМВОЛІКА СЮЖЕТУ «ЗГОРТАННЯ НЕБА» В УКРАЇНСЬКИХ ІКОНАХ «СТРАШНИЙ СУД» XV—XVII ст.

Лесів Андрій, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник

відділу мистецтвознавства

Інституту народознавства

Національної академії наук України

проспект Свободи, 15, м. Львів, 79000, Україна

Контакти: (067)3748645 ; e-mail: lesiv@nas.gov.ua

mailto:ina@mail.lviv.ua

 Анотація. Аналізуються особливості іконографії та символіки фрагменту складної і багатосюжетної композиції ікон «Страшний Суд» — сюжету «Згортання неба». Простежується зв’язок української іконографії цієї композиції із візантійськими зразками, їхні спільні і відмінні риси. Здійснюється аналіз композиційної побудови сюжету, його місце в іконографії «Страшного Суду». Вперше простежуються основні відмінності в іконографії «Згортання неба» в іконах XV та XVI—XVII ст., здійснюється аналіз ґенези образу «Ветхого Деньми». Здійснюється аналіз включення до іконографії «Згортання неба» неканонічних елементів — зображення знаків зодіаку, астрономічних об’єктів, дохристиянських міфологічних образів.

 Ключові слова: іконографія, символіка, образ, Страшний Суд, небесні світила, зодіак.

Список використаних джерел

  1. Біблія, або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / перекл.І. Огієнка. — Київ : УкраїнськеБіблійнеТовариство, 2002.
  2. Лесів А.П. Іконографія Страшного Суду в українському малярстві: становлення і розвиток у контексті візантійського мистецтва / Андрій Петрович Лесів // Народознавчі зошити. — 2016. — № 5. — С. 1044—1051.
  3. Сидор О. Реєстр ікон Страшного Суду в колекції НМЛ  / О. Сидор // Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. — Львів : Національний Музей імені Андрея Шептицького. — № 2 (7). — 2001. — С. 90—96.
  4. Сидор О.Ф. Світ астрономії в образах українського мистецтва / Олег Федорович Сидор // Українське небо. Студії над історієюастрономії в Україні. — 2014. — С.226—317.
  5. Федак М. Астрономічні мотиви в українському іконописі / Марта Федак // Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні. — 2014. — С. 211—225.
  6. Berezhnaya L. The World to Come. Ukrainian Images of the Last Judgement / Berezhnaya L., Himka J. — Cambridge : Harvard University Press. Ukrainian Re­search Institute, 2014. — 362 с.
  7. Himka John­ Paul. Last Judgement Iconography in the Carpathians / Himka John ­Paul. — Toronto : University of Toronto Press, 2009. — 301 p.
  8. Himka J.­P.The Icon of Last Judgment in the Village of Roztoka, Transcarpathia / Himka John­Paul // Za­chodnioukrainska Sztuka Cerkiewna. — Część II. Materiały z międzynarodowej konferencji naukowej Łańcut — Kotań 17—18 kwietnia 2004 roku. — Łańcut : Muzeum­-Zamek w Łańcucie, 2004. — S. 363—380.
  9. Himka J.­P. The Last Judgment Icon of Mshanets / Him­ka J.­P. // Journal of Ukrainian Studies. — Ed­monton : Canadian Institute of Ukrainian Studies. — Vol. 33—34. — 2008—2009. — P. 219—226.
  10. Kłosińska J. Icônes de Pologne / Janina Kłosińska. — Varsovie : éditions Arkady, 1987.
  11. Zlatohlávek M. Sąd Ostateczny. Freski, miniatury, ob­razy / M. Zlatohlávek, C. Rätsch, C. Müller­ Ebe­ling. — Kraków : Wydawnictwo WAM, 2002. — 240 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »