« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1446—1449

УДК 821.161.2­1.09″18″Т.Шевченко :7.04.035.7

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1446

Надійшла 31.10.2017

ПОЕМА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «СОН»: СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ТЛО, ФОРМУВАННЯ НОВОЇ АВТОРСЬКОЇ ТВОРЧОЇ ПАРАДИГМИ

Семенюк Василь, доцент кафедри академічного живопису

Львівської національної академії мистецтв.

Член Національної спілки художників України,

Заслужений діяч мистецтв України.

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна

Анотація. Розглядаються соціокультурні передумови появи поеми Т. Шевченка «Сон» та роль зазначеного твору у встановленні нових векторів творчого розвитку митця. Зокрема, вагомої уваги надано визначенню особливостей композиційної структури поеми, встановленню ремінісценцій класичних та актуальних творів світової і української літератури й художньої культури в цілому. Проаналізовано специфіку суб’єктивних та об’єктивних факторів, що стали базовими для формування символіки як окремих мотивів, так і особливостей структурування сюжетів у тексті. Виявлено особливості етико­естетичного трактування основних персоналій поеми «Сон» та суспільно­політичний вимір текстової частини поеми і фактори, що зумовили появу зазначених мотивів. Також розглянуто семантику образних структур поеми та їхній взаємозв’язок з актуальними творчими пошуками Т. Шевченка у зазначений період. Визначено, які саме наслідки для подальшого розвитку творчих стратегій Т. Шевченка мали сформовані символи та композиційні підходи.

 Ключові слова: поема, композиція, символіка образів, творчі пошуки, ремінісценції.

Список використаних джерел

  1. Мацько Л.Візія історії України через стилістичну структуру комедії «Сон» Тараса Шевченка / Л. Мацько // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). — Вип. 5 : зб. наукових праць / за ред. академіка Л.І. Мацька. — Київ : Вид­во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2014. — С. 29—37.
  2. Анцибор Д. Ремінісценції оніричного фольклору в поемі «Сон» Тараса Шевченка. — Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/10/27.pdf.
  3. Бойцун І. Поема «Сон» («У кожного своя доля») та «Енеїда» Івана Котляревського: інваріанти світобудови.  — Режим доступу: http://www.visnyk­filolog.uzhnu.edu.ua/ uploads/articles/2014/628_poema_son_(u_vsya­kogo_svoya_dolya)_tarasa_Shevchenka.pdf.
  4. Кашуба М. Сатира Тараса Шевченка як вияв романтичної іронії. — Режим доступу: http://doxa.onu.edu.ua/Doxa1/70­72.pdf.
  5. Кривда Н. Сон як семіотичне вікно. — Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/filosofija_politologija/artic­les/The_dream_of_semiotic_window_17408.pdf.
  6. Ткачук О. Медіальний наратив поеми «Сон» Тараса Шевченка. — Режим доступу: nbuv.gov.ua/j­pdf/Shs_2011_13_22.pdf.
  7. Шевченко Т. Сон. — Режим доступу: http://poetry.uazone.net/kobzar/son.html.
  8. Шевченко Т. Щоденник . — Режим доступу: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev501.htm.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »