РОМАН «ПРОРОК І МАРІЯ» | Народознавчі Зошити

« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 1009–1015

УДК [378.016.80]:33

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.1009

Надійшла 25.02.2018

АРХЕТИП ТВОРЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ СУЧАСНОСТІ: ПРОЧИТАННЯ РОМАНУ ГАЛИНИ ТАРАСЮК «ПРОРОК І МАРІЯ»

Якубовська Марія Степанівна, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри інформаційної, бібліотечної та книжкової справи

Української академії друкарства

Вул. Підголоско, 19, 79020, Львів, Україна.

Контакти: тел. (097)921–2904; e-mail: kudid.uad@gmail.com

Анотація. На прикладі аналізу архетипу роману Галини Тарасюк досліджується парадигма взаємодії людської особистості і архетипу сучасної культури як основа творення культурологічної парадигми сучасності. На конкретних прикладах доводиться, що література виступає найдієвішим способом формування самосвідомості людської індивідуальності, а відтак і важливим чинником творення культурологічної парадигми сучасності. Тому поява в інформаційному просторі книги Галини Тарасюк має велике державотворче значення, адже на прикладі найвидатніших постатей нашої історії: Тараса Григоровича Шевченка та Марії Олександрівни Вілінської, на прикладі їхніх духовних взаємин і творчої співпраці розгортається живий діалог у розчиненому навстіж діапазоні.

Ключові слова: архетип сучасної культури, культурологічна парадигма, культурологічний світогляд, демократизація навчання, інноваційні програми, гармонійний розвиток особистості.

Список використаних джерел

Насмінчук Г. Взаємини Тараса Шевченка і Марка Вовчка крізь призму художньої реконструкції / Г. Насмінчук // Літературна Україна. — 2017. — 21 грудня.
Профессиональное образование: Словарь: Учебное пособие / сост. С.В. Гончаренко, А. Зязюн, Н.Г. Ничкало и др. — Москва : Высшая школа, 2000. — 381 с.
Тарасюк Г. «Зоре моя вечірняя» / Г. Тарасюк. — Київ : Дніпро, 2016. — 733 с.
Украинская и зарубежная культура: Учебное пособие / М.М. Закович, А. Зязюн, А.Н. Семашко и др. ; под ред. М.М. Заковича. — Киев : Знання. — 622 с.
Хаек Ф.А. Пагубная самонадеянность / Ф. Хаек. — Москва, 1992. — С. 22.

читати публікацію»

Наші автори

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »