Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 1009–1015

УДК [378.016.80]:33

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.1009

Надійшла 25.02.2018

АРХЕТИП ТВОРЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ СУЧАСНОСТІ: ПРОЧИТАННЯ РОМАНУ ГАЛИНИ ТАРАСЮК «ПРОРОК І МАРІЯ»

Якубовська Марія Степанівна, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри інформаційної, бібліотечної та книжкової справи

Української академії друкарства

Вул. Підголоско, 19, 79020, Львів, Україна.

Контакти: тел. (097)921–2904; e-mail: kudid.uad@gmail.com

Анотація. На прикладі аналізу архетипу роману Галини Тарасюк досліджується парадигма взаємодії людської особистості і архетипу сучасної культури як основа творення культурологічної парадигми сучасності. На конкретних прикладах доводиться, що література виступає найдієвішим способом формування самосвідомості людської індивідуальності, а відтак і важливим чинником творення культурологічної парадигми сучасності. Тому поява в інформаційному просторі книги Галини Тарасюк має велике державотворче значення, адже на прикладі найвидатніших постатей нашої історії: Тараса Григоровича Шевченка та Марії Олександрівни Вілінської, на прикладі їхніх духовних взаємин і творчої співпраці розгортається живий діалог у розчиненому навстіж діапазоні.

Ключові слова: архетип сучасної культури, культурологічна парадигма, культурологічний світогляд, демократизація навчання, інноваційні програми, гармонійний розвиток особистості.

Список використаних джерел

  1. Насмінчук Г. Взаємини Тараса Шевченка і Марка Вовчка крізь призму художньої реконструкції / Г. Насмінчук // Літературна Україна. — 2017. — 21 грудня.
  2. Профессиональное образование: Словарь: Учебное пособие / сост. С.В. Гончаренко, А. Зязюн, Н.Г. Ничкало и др. — Москва : Высшая школа, 2000. — 381 с.
  3. Тарасюк Г. «Зоре моя вечірняя» / Г. Тарасюк. — Київ : Дніпро, 2016. — 733 с.
  4. Украинская и зарубежная культура: Учебное пособие / М.М. Закович, А. Зязюн, А.Н. Семашко и др. ; под ред. М.М. Заковича. — Киев : Знання. — 622 с.
  5. Хаек Ф.А. Пагубная самонадеянность / Ф. Хаек. — Москва, 1992. — С. 22.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »