« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 1009–1015

УДК [378.016.80]:33

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.1009

Надійшла 25.02.2018

АРХЕТИП ТВОРЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ СУЧАСНОСТІ: ПРОЧИТАННЯ РОМАНУ ГАЛИНИ ТАРАСЮК «ПРОРОК І МАРІЯ»

Якубовська Марія Степанівна, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри інформаційної, бібліотечної та книжкової справи

Української академії друкарства

Вул. Підголоско, 19, 79020, Львів, Україна.

Контакти: тел. (097)921–2904; e-mail: kudid.uad@gmail.com

Анотація. На прикладі аналізу архетипу роману Галини Тарасюк досліджується парадигма взаємодії людської особистості і архетипу сучасної культури як основа творення культурологічної парадигми сучасності. На конкретних прикладах доводиться, що література виступає найдієвішим способом формування самосвідомості людської індивідуальності, а відтак і важливим чинником творення культурологічної парадигми сучасності. Тому поява в інформаційному просторі книги Галини Тарасюк має велике державотворче значення, адже на прикладі найвидатніших постатей нашої історії: Тараса Григоровича Шевченка та Марії Олександрівни Вілінської, на прикладі їхніх духовних взаємин і творчої співпраці розгортається живий діалог у розчиненому навстіж діапазоні.

Ключові слова: архетип сучасної культури, культурологічна парадигма, культурологічний світогляд, демократизація навчання, інноваційні програми, гармонійний розвиток особистості.

Список використаних джерел

  1. Насмінчук Г. Взаємини Тараса Шевченка і Марка Вовчка крізь призму художньої реконструкції / Г. Насмінчук // Літературна Україна. — 2017. — 21 грудня.
  2. Профессиональное образование: Словарь: Учебное пособие / сост. С.В. Гончаренко, А. Зязюн, Н.Г. Ничкало и др. — Москва : Высшая школа, 2000. — 381 с.
  3. Тарасюк Г. «Зоре моя вечірняя» / Г. Тарасюк. — Київ : Дніпро, 2016. — 733 с.
  4. Украинская и зарубежная культура: Учебное пособие / М.М. Закович, А. Зязюн, А.Н. Семашко и др. ; под ред. М.М. Заковича. — Киев : Знання. — 622 с.
  5. Хаек Ф.А. Пагубная самонадеянность / Ф. Хаек. — Москва, 1992. — С. 22.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »