1995 рік, спеціальний випуск “Танатос”

tanatos

Роман Кісь, Марія Маєрчик, Оксана Кісь Переднє слово / Roman Kis’, Maria Mayerchyk, Oksana Kis’. Foreword. С. 5–8
читати »

Роман Кісь Коваріації уявлень про смерть як індикатор типу культури (спроба крос-культурного бачення). Co-variations of the Notions of Death as Indicators of the Type of Culture: An Attempt at Cross Cultural Vision. С. 9–20
читати »

Марія Зубрицька Онтологізація смерті у творчості Василя Стефаника / Maria Zubryts’ka. The Ontologization of Death in Vasyl’ Stefanyk’s Creative Output. – С. 21–24
читати »

Олег Покальчук Тібетська “Книга Мертвих” та масонське втаємничення: спільний початок мандрівки / Oleh Pokalchuk: The Tibetan Book of the Dead and Masonic Initiation: The Similar Point of Departure. – С. 25–27
читати »

Маргарита Жуйкова Номінація смерті та архаїчне мислення / Marharyta Zhuikova: The Nomination of Death and Archaic Thinking. – С. 28–62
читати »

Елеонора Гаврилюк Хаос, Танатос і Ерос у символіці обрядів переходу / Eleonora Havryliuk: Chaos, Thanatos and Eros in the Symbols of Transition Rites. – C. 63–70
читати »

Роман Кісь «Нецивілізована» міфологія та цивілізований літературний наклеп (з приводу інвектив проти Грабовича) / Roman Kis’: Uncivilized Mythology and a Civilized Literary Libel: A Remark on the Accusations of George Grabowich. – С. 71–75
читати »

Тарас Возняк Цивілізація очікування (до передпорогового, есхатологічно-очікуючого характеру елліно-юдео-християнської цивілізації). Коментарі: Роман Кісь, Олег Покальчук, Таня Коваль, Юрко Прохасько / Taras Vozniak: The Civilization of Waiting: On the Pre-Threshold and Eschatological Character of Ellino-Iudeo-Christian Civilization. Comments: Roman Kis’, Oleh Pokalchuk, Tania Koval’, Yurko Prokhas’ko. – С. 76 – 86
читати »

Ян Красіцький Світ добрих і злих духів як метафізичне середовище людини (переклад з польської Андрія Шкраб’юка) / Ian Krasicki: The World of Good and Evil Spirits as Man’s Metaphysical Medium Translated from Polish by Andriy Shkrabiuk. – C. 87–91
читати »

Марія Маєрчик Орнітоморфні уявлення про душу (генеза та семіозис) / Maria Mayerchyk: The Ornitomorphic Notions of the Soul (Genesis and Semiotics). – С. 92–104
читати »

Оксана Кісь Дівчина русалка: зваба безодні (імпліцитний код) / Oksana Kis’: A Girl Water-Nymph: The Attraction of the Abyss (Latent Code). – С. 105–112
читати »

Томас Шефф Дистанціювання емоцій в ритуалі (переклад з англійської Марії Маєрчик та Романа Кіся) / Thomas F.Scheff: The Distancing of Emotion in Ritual. Translated from English by Maria Mayerchyk. – C. 113 – 131
читати »

Алан Дандес Сухе та мокре, лихе око (переклад з англійської Олени Фешовець та Ярини Винницької) / Alan Dundes. Wet and Dry, the Evil Eye. Translated from English by Olena Feshovets’ and Yaryna Vynnyts’ka. – С. 132–142
читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »