Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1446—1449

УДК 821.161.2­1.09″18″Т.Шевченко :7.04.035.7

Надійшла 31.10.2017

ПОЕМА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «СОН»: СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ТЛО, ФОРМУВАННЯ НОВОЇ АВТОРСЬКОЇ ТВОРЧОЇ ПАРАДИГМИ

Семенюк Василь, доцент кафедри академічного живопису

Львівської національної академії мистецтв.

Член Національної спілки художників України,

Заслужений діяч мистецтв України.

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна

Анотація. Розглядаються соціокультурні передумови появи поеми Т. Шевченка «Сон» та роль зазначеного твору у встановленні нових векторів творчого розвитку митця. Зокрема, вагомої уваги надано визначенню особливостей композиційної структури поеми, встановленню ремінісценцій класичних та актуальних творів світової і української літератури й художньої культури в цілому. Проаналізовано специфіку суб’єктивних та об’єктивних факторів, що стали базовими для формування символіки як окремих мотивів, так і особливостей структурування сюжетів у тексті. Виявлено особливості етико­естетичного трактування основних персоналій поеми «Сон» та суспільно­політичний вимір текстової частини поеми і фактори, що зумовили появу зазначених мотивів. Також розглянуто семантику образних структур поеми та їхній взаємозв’язок з актуальними творчими пошуками Т. Шевченка у зазначений період. Визначено, які саме наслідки для подальшого розвитку творчих стратегій Т. Шевченка мали сформовані символи та композиційні підходи.

 Ключові слова: поема, композиція, символіка образів, творчі пошуки, ремінісценції.

Список використаних джерел

  1. Мацько Л.Візія історії України через стилістичну структуру комедії «Сон» Тараса Шевченка / Л. Мацько // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). — Вип. 5 : зб. наукових праць / за ред. академіка Л.І. Мацька. — Київ : Вид­во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2014. — С. 29—37.
  2. Анцибор Д. Ремінісценції оніричного фольклору в поемі «Сон» Тараса Шевченка. — Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/10/27.pdf.
  3. Бойцун І. Поема «Сон» («У кожного своя доля») та «Енеїда» Івана Котляревського: інваріанти світобудови.  — Режим доступу: http://www.visnyk­filolog.uzhnu.edu.ua/ uploads/articles/2014/628_poema_son_(u_vsya­kogo_svoya_dolya)_tarasa_Shevchenka.pdf.
  4. Кашуба М. Сатира Тараса Шевченка як вияв романтичної іронії. — Режим доступу: http://doxa.onu.edu.ua/Doxa1/70­72.pdf.
  5. Кривда Н. Сон як семіотичне вікно. — Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/filosofija_politologija/artic­les/The_dream_of_semiotic_window_17408.pdf.
  6. Ткачук О. Медіальний наратив поеми «Сон» Тараса Шевченка. — Режим доступу: nbuv.gov.ua/j­pdf/Shs_2011_13_22.pdf.
  7. Шевченко Т. Сон. — Режим доступу: http://poetry.uazone.net/kobzar/son.html.
  8. Шевченко Т. Щоденник . — Режим доступу: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev501.htm.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »