Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 441–447

УДК 39(=161.2):746.1(477.86-11)”18/192”

Надійшла 26.02.2018

ТКАЦТВО ПОКУТТЯ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТРАДИЦІЯ ТА ОБРАЗНО-СТИЛЬОВІ ІНСПІРАЦІЇ

Олійник Ольга Володимирівна, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oliao-m@i.ua

 Анотація. Традиційна художня тканина — один з важливих маркерів етнокультури, а на зламі тисячоліть це мистецьке надбання стає потужним джерелом натхнення, отримує нову духовну якість. Сучасні естетичні запити суспільства спрямовують розвиток покутського ткацтва у руслі інтерпретації традиційної художньої основи, створення образних асоціацій майстрами та дизайнерами текстилю.

Ключові слова: тканина, традиція, народний майстер, візерунок, орнамент.

Список використаних джерел

  1. Ганна Вінтоняк. Альбом / автор вступ. ст., упоряд. О. Никорак. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 208 с. : іл.
  2. Михайлова Марина. Етнокультура та національна свідомість: соціально-філософський аналіз / Марина Михайлова // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». — Острог : Острозька академія. — Вип. 8. — 2011. — С. 19—27.
  3. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Е. Сміт ; пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала. — Київ : Ніка-Центр, 2009. — 320 с. — (2-ге вид., стереотип.).
  4. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/).
  5. Наталія Грицак. «ТекСТИЛЬ. Динаміка традиції». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhibi­tions/ 2013/Tekstul-dynamika-tradu­ciya/.
  6. Ярослава Ткачук. Мистецтво Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/.
  7. «Покутське ткацтво» родини Костюків. — Режим доступу : http://www.ifportal.net/news/full/11690.html.
  8. Ткацтво Марії Стефак. — Режим доступу : https://tkactvo.webnode.com.ua/.
  9. Оля Полюк, Наталія Грицак «Дороги, що переплелися». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhi­biti­ons/2014/lytvyn-sachro-tekstyl/.
  10. Оксана ЛИТВИН: «По життю веде Бог, і від нас нічого не залежить». — Режим доступу : http://kuryer-if.info/oksana-litvin-po-zhittyu-ve­de-bog-i-vid-nas-nichogo-ne-zalezhit/.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »