« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 618–629

УДК 39(477.86-11):728.94(1-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.618

ГОСПОДАРСЬКІ СПОРУДИ СЕЛЯНСЬКОГО ДВОРУ НА ПОКУТТІ: СТОДОЛА ТА ОБОРІГ

Радович Роман Богданович, кандидат історичних наук, докторант
Інститут народознавства Національної академії наук України,
відділ історичної етнології,
Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
Контакти: (067)2703221; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Розглядаються споруди двору покутян, призначені для зберігання та обмолоту збіжжя — стодоли, стіжки та обороги. З’ясовані їх конструктивні особливості та специфічні риси. Зроблена спроба прослідкувати еволюційні процеси, пов’язані з виникненням та становленням цих будівель.

Ключові слова: Покуття, господарські будівлі, стодола, оборіг, стіжок

Надійшла 29.03.2018

Список використаних джерел

1. Архів Львівського музею народної архітектури та побуту (далі — Архів ЛМНАП). — Ф. Матеріали експедицій. — Спр. ЗВ-15.
2. Архів ЛМНАП. — Ф. Матеріали експедицій. — Спр. ЗВ-16.
3. Архів ЛМНАП. — Ф. Матеріали експедицій. — Спр. ЗВ-17. — 41 арк.
4. Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края / В. Бабенко. — Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2013. — 152 с.
5. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. / Е. Бломквист. — Москва : Изд-во АН СССР, 1956. — С. 3—458.
6. Данилюк А.Г. Музей народної архітектури та побуту у Львові: путівник / А. Данилюк, І. Красовський, Б. Рибак та ін. — Львів : Каменяр, 1980. — 182 с.
7. Залізняк Л.Л. Население Полесья в мозолите / Л. Залізняк. — Киев : Наукова думка, 1991. — 160 с.
8. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження / Т.В. Косміна. — Київ : Наукова думка, 1980. — 190 с.
9. Радович Р. Тимчасове житло українців. Вісник Львівського університету. Серія історична / Р. Радович. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — Вип. 39—40. — С. 486—526.
10. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс) / Р. Радович. — Київ : Видавець Олег Філюк, 2015. — 352 с.
11. Радович Р. Господарські будівлі для зберігання продуктів хліборобства. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові / Р. Радович. — Львів, 1998. — Вип. І. — С. 21—33.
12. Русов М. Типи сїльських селищ в полудневій частинї Галичини. Збірник природничо-технїчної секції Українського Наукового Товариства в Київі / М. Русов. — Київ : Друкарня Другої Друкарської Артїли, Велика Володимирська 43, 1915. — Кн. 3. — С. 77—221.
13. Стельмах Г.Ю. Поселення, двір, житло. Українці: історико-етнографічна монографія: Макет / Г. Стельмах ; за ред. К. Гуслистого // Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. —Т. 1. — С. 290—346.
14. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть / П. Федака. — Ужгород : Ґражда, 2005. — 350 с.
15. Франко І. Моя вітцівська хата / Франко І. // Франко І. Зібрання творів : у 50 т. — Київ : Наукова думка, 1985. — Т. 39. — С. 243—244.
16. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину / Франко І. // Франко І. Зібрання творів : у 50 т. — Київ : Наукова думка, 1982. — Т. 36. — С. 68—99.
17. Франко І. Під оборогом / Франко І. // Франко І. Зібрання творів : у 50-ти т. / І. Франко. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 22. — С. 35—52.
18. Я[ців] Р. Графічна документалістика Петра Мегика / Р. Я[ців] // Народознавчі зошити.— 1995. — № 4. — С. 228—229.
19. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy / Jan Falkowski. — Lwów, 1937. — 170 s. — (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie / pod red. A. Fiszera. — № 3).
20. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny / Jan Falkowski. — Lwów, 1938. — 107 s. — (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie / pod red. A. Fiszera. — № 4).
21. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny / Kolberg O. — Kraków : W drukarni uniwersytetu jagellońskiego, 1882. — Т. 1. — 360 s.
22. Moszyński K. Kultura ludowa słowian / Moszyński K. — Kraków, 1929. — Cz. 1: Kultura materjalna. — 710 s.
23. Ossendowski F.A. Polesie / Ossendowski F.A. — Poznań : Wydawnictwo polskie R. Wegnera, 1935. — 206 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »