« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 630–634

УДК 792.031.1″632″:393]:159.964.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.630

ВИТОКИ ДРАМАТИЧНОГО МИСТЕЦТВА: ОКРЕМІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ПАЛЕОПСИХОЛОГІЇ

Гощіцький Артем, молодший науковий співробітник,
Державний історико-культурний заповідник «Тустань»
82612 с. Урич, Сколівський р-н, Львівська обл.
Контакти: artem.hoshchitskyy@ukr.net

Анотація. Витоки явищ драматичного мистецтва та лялькового театрального дійства розглядаються у контексті перших виявів нераціонального — пізньопалеолітичного мистецтва та поховальних обрядів. Ці феномени співвіднесені, зокрема, з психофізіологією образного сприйняття та з трактуванням класичним психоаналізом інших психологічних явищ, таких як сновидіння та гра. Припускаємо, що вони виникли з потреби внутрішньої, альтернативної реальності, та були своєрідним психологічним захисним механізмом, що актуалізовував базові резерви людини, без яких людство, можливо, припинило б своє існування.

Ключові слова: драматичне мистецтво, пізньопалеолітичне мистецтво, поховальні обряди, класичний психоаналіз.

Надійшла 21.02.2018

Список використаних джерел

1. Археологія України: Курс лекцій / за ред. Л. Залізняка. — Київ : Либідь, 2005. — 504 с.
2. Елинек Я. Большой иллюстрированый атлас первобытного человека / Я. Елинек. — Прага : Артия, 1983. — 560 с. : ил.
3. Семенов В.А. Первобытное искусство: Каменный век. Бронзовый век / В.А. Семенов. — Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2008. — 592 с. : ил.
4. Формозов А.А. Памятники первобытного искусства на территории СРСР / А.А. Формозов. — Москва : Наука, 1980. — 136 с. : ил.
5. Фрейд З. Пути образования симптомов. Лекция 23 / З. Фрейд // Введение в психоанализ. Лекции. — Москва, 2003. — С. 346—364.
6. Фрейд З. Пересмотр теории сновидений. Лекция 29 / З. Фрейд // Введение в психоанализ. Лекции. — Москва, 2003. — С. 449—470.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »