Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 481—491

УДК 39(=161.2:438:71)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.481

УКРАЇНЦІ З ПОЛЬЩІ В КАНАДІ: МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ І ПОЛЬСЬКОЮ ДІАСПОРОЮ

ТЖЕШЧИНСЬКА Патриція

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5430-243X

Доктор гуманітарних наук в полі етнології,

aдюнкт в Інституті етнології та культурної антропології

Яґеллонського університету в Кракові,

бул. Ґолембя 9, 31-007 Краків, Польща

Контакти: e-mail: patrycja.trzeszczynska@gmail.com

Анотація. Українська діаспора в Канаді — це загальний термін, що стосується населення українського походження, яке проживає в цій країні. Діаспора, однак, не є монолітом і складається з багатьох різних груп мігрантів (з України, з колишньої Югославії, з Польщі) і людей, чиї предки оселилися в Канаді (піонери, еміграція міжвоєнного періоду). Іммігранти з України, що приїжджають до Канади в останні роки, динамізують культурні процеси в діаспорі та питання про минуле і культурні межі окремих груп, тому дослідження діаспори є актуальним і необхідним. До цього дня українські іммігранти з Польщі не отримували уваги дослідників.

Стаття спирається на матеріали з етнографічних польових досліджень, проведених у Канаді від 2014 р. у середовищі осіб українського походження, які виїхали з Польщі у 1980-х роках. Авторкa використовувалa типові для соціокультурної антропології методи — інтерв’ю та включене спостереження. Іммігранти опинилися в середовищі української діаспори, добре організованої, яка послуговується стійким дискурсом про минуле, у якому немає місця на локальну історію українців з Польщі. Метою статті аналіз зв’язку між культурною пам’яттю і міграцією, а також констатація того факту, що пам’ять відрізняє спільноту українців з Польщі на фоні інших груп, які формують українську діаспору в Канаді. Авторка аналізує також роль та значення Польщі та України в житті української діаспори в Канаді, причетність до ширшого українського контексту, проблеми з однозначним визначенням своєї тотожності i своєрідною відмінністю громади, на яку звертають увагу самі її члени. Ця відмінність становить виклик для діаспори в розумінні гомогенної та закритої групи. Авторка пропонує розглядати українську діаспору як уявну транснаціональну спільноту (концепція M. Сокефельда) та дослідження поведінки, практик та уявлень стосовно як діаспори, так і країни походження.

Ключові слова: пам’ять, діаспора, батьківщина, українці з Польщі, канадці українського походження, Канада.

Надійшла 15.02.2019

Список використаних джерел

  1. Martynowych O. Ukrainians in Canada. The formative years 1891—1924. Edmonton: Ca-nadian Institute of Ukrainian Studies, 1991. P. 591.
  2. Luciuk L.Y. Searching for Place: Ukrainian Displaced Per­sons, Canada, and the Migration of Memory. Toronto: University of Toronto Press, 2000. P. 616.
  3. Hrycak J. Historia Ukrainy: 1772—1999: narodziny nowoczesnego narodu, переклад K. Kotyсska. Lublin: Instytut Europy Њrodkowo-Wschodniej, 2000. S. 359.
  4. Іваник М. I не в дома, і не на чужині. Еміграція українців з Польщі у 80-х роках ХХ ст. Український альманах. Варшава: Об’єднання Українців у Польщі, 2011. C. 240—246.
  5. Quayson A. Introduction — Diaspora and Transnationalism. A Companion to Diaspora and Transnationalism, ред. Ato Quayson, Girish Daswani. Oxford; UK: Wiley-Blackwell, 2013. P. 1—26.
  6. Clifford J. Diasporas. Cultural Anthropology. Arlington, VA: American Anthropological As-sociation 1994. Vol. 9. № 3. P. 302—338.
  7. Clifford J. Routes: Travel and Translation in the Late Twentieth Century. Cambridge; MA: Harvard University Press, 1997. P. 408.
  8. Brubaker R. The «diaspora» diaspora. Ethnic and Racial Stu­dies. Guildford; UK: University of Surrey, 2005. Vol. 28. № 1. P. 1—19.
  9. Creet J. Introduction: The Migration of Memory and Memories of Migration. Memory and Migration. Multidisciplinary Approaches to Memory Studies, ред. J. Creet, A. Kitzmann. Toronto: University of Toronto Press, 2011. P. 3—26.
  10. Beck U. Cosmopolitical realism: on the distinction between cosmopolitanism in philosophy and the social science. Global Networks. Oxford; UK: Oxford University Press, 2004. Vol. 4. Issue 2. P. 131—156.
  11. Posern-Zieliсski A. Koncepcja diaspory i problemy jej aplikacji do badaс њrodowisk «polo-nijnych». Polacy poza granicami kraju u progu XXI wieku. Rуїne oblicza pol­skiej toїsamoњci, ред. M. Michalska. Wrocіaw: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 2011. S. 23—34.
  12. Sцkefeld M. Mobilizing in Transnational Space: A Social Movement Approach to the For-mation of Diaspora. Glo­bal Networks. Oxford; UK: Oxford University Press, 2006. Vol. 6. № 3. P. 265—284.
  13. Trzeszczyсska P. Diaspora — pamiкж — miejsca. Ukra­iсcy z Polski z lat 80. XX wieku w Kanadzie. Studium etno­graficzne, Krakуw: Wydawnictwo Uniwersytetu Ja­giel­loсskiego, 2019. S. 347.
  14. Trzeszczyсska P. Diaspora w diasporze: Ukraiсcy z Polski w Toronto. Szkic z antropologii pamiкci. Studia Migra­cyjne — Przegl№d Polonijny. Krakуw: Wydziaі Studiуw Miкdzy­narodowych i Politycznych Uniwersytetu Jagiel­loсskiego, Polska Akademia Umiejкtnoњci, 2017. T. 43. Z. 1. S. 133—147.
  15. Trzeszczyсska P. «My jeџdzimy do Polski, bo my tam mamy wspomnienia». O pamiкci Ukraiсcуw z Polski w Ka­­nadzie. Komunikat z badaс terenowych. Prace Etno­graficzne. Krakуw: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielloс­skiego, 2014. T. 42. Z. 3. S. 257—278.
  16. Trzeszczyсska P. Diaspora, ojczyzny i pamiкж w їyciu ukraiсskich emigrantуw z Polski w Toronto. Prace Etno­gra­ficzne. Krakуw: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielloс­skiego, 2018. № 2 (у друку).
  17. Ossowski S. Analiza socjologiczna pojкcia ojczyzny. Z zagadnieс psychologii spoіecznej. Warszawa: Paсstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1967. S. 201—227.
  18. Appadurai A. Nowoczesnoњж bez granic. Kulturowe wy­miary globalizacji, переклад Z. Pucek. Krakуw: Universitas, 2005. S. 344.
  19. Lainer-Vos D. Diaspora-Homeland Relations as a Frame­work to Examine Nation-Building Processes. Sociolo­gy Compass, 2010. Vol. 4. № 10. P. 894—908.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »