« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 807—810

УДК 94:[37.011-051:17.035.3](477-2)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.807

ДИДАКТИЧНА ВИШУКАНІСТЬ У ВИХОВАННІ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ

ПАВЛЮК Степан

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099

доктор історичних наук, професор,

академік НАН України,

директор,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: еthnolog@gmail.com

Анотація. На історичному фоні українських будителів, які жили і творили задля того, щоб національне життя теплилося у кожній оселі, у кожному селі, містечку і місті, окреслюється постать педагога, науковця і громадсько-політичного діяча Григорія Дем’яна. Отож це і є об’єктом нашого дослідження, а предметом дослідження є педагогічна праця Г. Дем’яна, спрямована на виховання молоді на засадах любові до рідного краю, його історії, яка до сьогодні належно ще не розкрита. Звідси випливає і мета статті — надолужити цю прогалину, з’ясувати напрями, форми та методи його педагогічної діяльності, визначити оточення, в якому він працював, дати оцінку його вчительської майстерності. Це і обумовлює актуальність обраної нами теми.

Хронологічні межі дослідження — середина ХХ — початок ХХІ століття, час життя і творчої діяльності Вчителя.

Джерельною базою для написання цієї розвідки стали спогади учня, вихованця та послідовника Г. Дем’яна, нині академіка НАН України.

У спогадах автора статті наголошується на Славському періоді, де Г. Дем’ян займався національно-патріотичним вихованням учнів на уроках історії та в позашкільних заходах, зокрема екскурсіях, мандрівках місцями видатних людей, історичних подій тощо.

Величезної поваги здобув Г. Дем’ян серед своїх учнів. Зерна науки, посіяні Вчителем, проросли цінними плодами. Його вихованці — науковці, вчені державного рівня, а головне — порядні громадяни України.

І з наголи 90-ліття від дня народження Вчителя складають щирий глибокий вінок любові, поваги і шани.

Ключові слова: педагог, Вчитель, історія, рідний край, патріотичне виховання, любов до Батьківщини.

Надійшла 14.06.2019

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »