Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 811—817

УДК 801.8:398.81(=161.2)]-057.

4(477)”19/20″ Г.Дем’ян

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.811

ПОВСТАНСЬКА ПІСНЯ У ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ СТУДІЯХ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Ганна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124

доктор філологічних наук, професор,

кафедра української фольклористики,

Львівський національний університет ім. Івана Франка,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. У запропонованій розвідці авторка ставить перед собою мету з’ясувати науковий доробок із зазначеної тематики відомого українського фольклориста, історика, активного громадського діяча, краєзнавця та етнографа Григорія Дем’яна. Об’єктом дослідження стали його наукові статті та монографії, предметом — концептуальні положення наукових розвідок. Хронологічні межі дослідження — середина ХХ — початок ХХІ століття, час життя і творчої діяльності ученого.

Одним із перших в Україні Г. Дем’ян відкрито порушив наукові проблеми з історії національно-визвольних змагань ХХ століття, студіюючи їх комплексно з усною історією народу. Відповідні матеріали учений активно публікував у різних періодичних виданнях. Фольклористичні студії народних пісень проводив системно і комплексно, починаючи від записування текстів і мелодій, публікацій зібраних пісень та завершуючи науково-теоретичним осмисленням.

Як фаховий дослідник Г. Дем’ян детально вивчив та проаналізував те, що було зроблено до нього в цій ділянці. Сам фольклорист чітко дотримувався вироблених наукових принципів щодо записування та публікацій народнопоетичних текстів, розробив критерії розмежування термінології на означення повстанських пісень, обґрунтував вживання інших варіантів найменувань, започаткував жанрову класифікацію, виділив головні тематичні цикли та мотиви.

У статті зроблено висновок, що повстанські пісні — важлива сфера фольклористичних студій Г. Дем’яна, в якій він залишився найавторитетнішим дослідником. Наукові розвідки вченого заклали міцний ґрунт для подальших сучасних і майбутніх досліджень.

Ключові слова: народні пісні, фольклор, дослідник, публікації, жанрова класифікація, термінологія.

Надійшла 2.06.2019

Список використаних джерел

  1. Мишанич С. Талановиті носії і творці фольклору. Мишанич С. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т. 2. С. 187—231.
  2. Костик В. Дві повстанські веснянки з Веренчанки. Буковинський журнал. 2003. № 1. С. 173—177.
  3. Луньо Є. Фундаментальне дослідження повстанських пісень. Рецензія на кн.: Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 років: історико-фольклористичне дослідження. Львів, 2003. 582 с. Визвольний шлях. 2003. Кн. 6. С. 120—122.
  4. Сокіл Г. Дослідник духовного скарбу нації (до 85-річчя від дня народження Григорія Дем’яна. Міфологія і фольклор. Львів, 2014. № 3—4. С. 79—86.
  5. Дзьобан О. Матеріали до історії ОУН—УПА у фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Визвольний шлях. 1999. Кн. 6. С. 717—734.
  6. Стецько С. «Гарантією безпеки нації є її власна сила»: Доповідь Голови Конгресу Українських націоналістів. Визвольний шлях. 1995. Кн. 10. С. 1155—1161.
  7. Дем’ян Г. Видання українських повстанських пісень. Записки НТШ. Львів, 1995. Т. 230: Праці секції етнографії та фольклористики. С. 578—587.
  8. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 років (історико-фольклористичне дослідження). Львів, 2003. 584 с.
  9. Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упорядкування Григорія Дем’яна. Львів, 2006. 568 с.
  10. Дем’ян Г. Двадцять п’ять повстанських пісень. Україна в минулому. Київ; Львів, 1992. Вип. 3. С. 10—42.
  11. Дем’ян Г. Рецензія на кн.: Пісні УПА. Зібрав і зредагував Зеновій Лавришин. Передм. англ. мовою. Літопис УПА. 1996; Львів: Спільне українсько-канадське підприємство «Літопис УПА», 1997. Т. 25. 554 с. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці секції етнографії і фольклористики. Львів, 2001. Т.242. С.634—643.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »