Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1185—1190

УДК: 801.8:821.161.2:821.22(556)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1185

ЕТНОТИП ВОЇНА В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМАХ ТА КУРДСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ

НАБОК Марина

ORCID ID:

кандидат філологічних наук, доцент,

Сумський державний університет,

кафедра мовної підготовки іноземних громадян,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000, м. Суми, Україна

е-mail: nabok.marinka@gmail.com

БЕШИР Мехмет

ORCID ID:

студент групи ЛС-329,

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000,

м. Суми, Україна; Туреччина

Анотація. Стрімкий розвиток різних форм і способів міжкультурного спілкування вимагає вивчення і осмислення особливостей національного світосприйняття, світорозуміння, світовираження і світоствердження того чи іншого народу. Важливість такого підходу до вивчення національного буття народів полягає, насамперед, у розумінні «свого» крізь призму «чужого», і «чужого» крізь призму «свого». Цим, власне, і зумовлена актуальність статті.

Мета статті — проаналізувати своєрідне сприйняття етнотипу воїна в українських народних думах та курдських народних піснях, здійснити його порівняльний аналіз. Об’єктом і предметом дослідження є українські народні думи та курдські народні пісні, національні особливості творення етнотипу воїна в народнопоетичних творах. Використовуються теоретичні та емпіричні методи дослідження.

На матеріалі українських народних дум та курдських народних пісень з’ясовується традиційне сприйняття народами образу жінки-матері як берегині роду, поняття «людина і природа», що аналізується в площині відданості героїв своїй землі, за яку вони борються і помирають.

Ключові слова: українські народні думи, курдські народні пісні, етнотип, герой, нація, культура, традиція, світосприйняття, свобода, незалежність.

Надійшла 29.09.2019

Список використаних джерел

  1. Нудьга Г. У колі світової культури. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. 440с.
  2. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Львів: Інститут народознавства НАН України. Кн. 1, 1997. 422 с.; Кн. 2, 1998. 510 с.
  3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000. 288 с.
  4. Наливайко С. Індоарійські таємниці України. Київ: Просвіта, 2004. 448 с.
  5. Наливайко С. Українська індоаріка. Київ: Євшан-зілля, 2007. 640с.
  6. Руденко Ю. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа. 1994. №5. С.13—18.
  7. Українські народні думи. Том другий корпусу. Тексти № 14—33 і вступ Катерини Грушевської. Харків; Київ: Пролетар, 1931. 304с.
  8. Братко-Кутинський. Феномен України. Київ: Вечірній Київ, 1996. 394с.
  9. «Bкrоtana». URL: http://kurtce-muzik.blogspot.com/2012/ 03/sipan-xelat-beritan.html (дата звернення: 19.04.2019).
  10. Велесова книга. Волховник. Київ: Такі справи, 2002. 367 с.
  11. «Zоlan». URL: http://www.bakanzi.com/sarki-sozu-cevirileri/ciwan-ha (дата звернення:

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »