« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1185—1190

УДК: 801.8:821.161.2:821.22(556)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1185

ЕТНОТИП ВОЇНА В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМАХ ТА КУРДСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ

НАБОК Марина

ORCID ID:

кандидат філологічних наук, доцент,

Сумський державний університет,

кафедра мовної підготовки іноземних громадян,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000, м. Суми, Україна

е-mail: nabok.marinka@gmail.com

БЕШИР Мехмет

ORCID ID:

студент групи ЛС-329,

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000,

м. Суми, Україна; Туреччина

Анотація. Стрімкий розвиток різних форм і способів міжкультурного спілкування вимагає вивчення і осмислення особливостей національного світосприйняття, світорозуміння, світовираження і світоствердження того чи іншого народу. Важливість такого підходу до вивчення національного буття народів полягає, насамперед, у розумінні «свого» крізь призму «чужого», і «чужого» крізь призму «свого». Цим, власне, і зумовлена актуальність статті.

Мета статті — проаналізувати своєрідне сприйняття етнотипу воїна в українських народних думах та курдських народних піснях, здійснити його порівняльний аналіз. Об’єктом і предметом дослідження є українські народні думи та курдські народні пісні, національні особливості творення етнотипу воїна в народнопоетичних творах. Використовуються теоретичні та емпіричні методи дослідження.

На матеріалі українських народних дум та курдських народних пісень з’ясовується традиційне сприйняття народами образу жінки-матері як берегині роду, поняття «людина і природа», що аналізується в площині відданості героїв своїй землі, за яку вони борються і помирають.

Ключові слова: українські народні думи, курдські народні пісні, етнотип, герой, нація, культура, традиція, світосприйняття, свобода, незалежність.

Надійшла 29.09.2019

Список використаних джерел

  1. Нудьга Г. У колі світової культури. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. 440с.
  2. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Львів: Інститут народознавства НАН України. Кн. 1, 1997. 422 с.; Кн. 2, 1998. 510 с.
  3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000. 288 с.
  4. Наливайко С. Індоарійські таємниці України. Київ: Просвіта, 2004. 448 с.
  5. Наливайко С. Українська індоаріка. Київ: Євшан-зілля, 2007. 640с.
  6. Руденко Ю. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа. 1994. №5. С.13—18.
  7. Українські народні думи. Том другий корпусу. Тексти № 14—33 і вступ Катерини Грушевської. Харків; Київ: Пролетар, 1931. 304с.
  8. Братко-Кутинський. Феномен України. Київ: Вечірній Київ, 1996. 394с.
  9. «Bкrоtana». URL: http://kurtce-muzik.blogspot.com/2012/ 03/sipan-xelat-beritan.html (дата звернення: 19.04.2019).
  10. Велесова книга. Волховник. Київ: Такі справи, 2002. 367 с.
  11. «Zоlan». URL: http://www.bakanzi.com/sarki-sozu-cevirileri/ciwan-ha (дата звернення:

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »