« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1291—1295

УДК 378.016:811.161. 2’243’373.45:811.111

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1291

ВІДЕОІНТЕРВ’Ю З МИТЦЕМ ЯК ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

ДАНЧИШИН Назар

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8350-9109

молодший науковий співробітник,

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Національного університету «Львівська політехніка»,

вул. Степана Бандери, 32А, 79013, м. Львів, Україна

e-mail: nazar.danch@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовані особливості застосування авдіовізуального методу у викладанні української мови як іноземної. Обґрунтована доцільність використання методу. Продемонстровані приклади практичного втілення принципів методу у рамках освітнього проекту інтерв’ю з діячами культури «Мистецькі прогулянки з МІОКом». Запропоновано комплекс вправ до відеоінтерв’ю з представниками сучасної української культури.

Актуальність дослідження зумовлена браком авдіовізуальних матеріалів для вивчення української мови як іноземної.

Мета статті — на прикладі відеоінтерв’ю показати, як вивчати українську мову та культуру в комплексі.

Для досягнення мети застосовуємо методи: описовий, порівняльний.

Результати дослідження: для реалізації принципів авдіовізувального методу пропонуємо застосовувати на заняттях з української мови як іноземної (для студентів рівня С1) матеріали проекту «Мистецькі прогулянки з МІОКом», до яких розроблено комплекс вправ (приклади подано в статті).

Як наслідок, завдяки проекту «Мистецькі прогулянки з МІОКом» забезпечується цілісне вивчення мови через культуру, і культури через мову.

Ключові слова: українська мова як іноземна, українська культура, авдіовізуальний метод, відеоінтерв’ю, авдіювання.

Надійшла 9.10.2019

Список використаних джерел

  1. Мартинишин Н. Аудіовізуальний метод у викладанні української мови як іноземної для дитячої аудиторії. Педагогічний альманах: зб. наук. праць. 2017. № 33. С. 69—74.
  2. Цісар Н. Аудіовізуальні засоби у навчанні іноземців. Теорія і практика викладання української мови як іноземної: зб. наук. праць. 2016. № 12. C. 210—216.
  3. Глазунова Т. Курс лекцій з методики викладання іноземних мов у загальноосвітній школі (для студентів 4 курсу заочної форми навчання). Вінниця, 2006. URL: https://studfiles.net/preview/4543329/page:15/ (дата звернення: 07.10.2019)
  4. Мартинишин Н. Пісня-відеокліп в основі заняття з української мови як іноземної для дітей. Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2017. № 13. С. 184—190.
  5. Приходько Д. До проблеми вибору методу викладання іноземної мови. URL: http://www.kamts1.kpi.ua/ru/node/924 (дата звернення: 07.10.2019).
  6. Скуратівська М. Сучасні методи та технології викладання іноземних мов у вищій школі України. URL: http://intkonf.org/skurativska-mo-suchasni-metodi-ta-tehnologiyi-vikladannya-inozemnih-mov-u-vischiy-shkoli-ukrayini/ (дата звернення: 07.10.2019).
  7. Заборовський В., Мерзлікіна І. З історії методики викладання іноземних мов. URL: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n4_2010_st_11/?print (дата звернення: 07.10.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »