« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С.  1286—1290

УДК 811.161.2’243:37.02

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1286

ЕМПАТІЯ В ЛІНГВОДИДАКТИЧНОМУ АСПЕКТІ

ТРУМКО Оксана

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3816-6164

кандидатка філологічних наук,

наукова співробітниця Міжнародного інституту

освіти, культури та зв’язків з діаспорою,

Національний університет «Львівська політехніка»

вул. Степана Бандери, 32А, 79013, м. Львів, Україна

e-mail: oksana_trumko@ukr.net

Анотація. У статті лінгвістичну категорію «емпатія» висвітлено в лінгводидактичному аспекті. Розглянуто основні засоби актуалізації вибачення, втішання, компліменту і співчуття, які вивчають іншомовці на рівні володіння українською мовою В2. Тому мета цієї статті — з’ясувати особливості реалізації емпатії для вивчення цієї категорії в іншомовній аудиторії на рівні В2. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: 1) з’ясувати набір комунікативних інтенцій вираження емпатії, які вивчають іншомовці на рівні володіння українською мовою як іноземною В2; 2) розкрити зміст виокремлених комунікативних інтенцій та 3) виявити лексико-граматичні маркери емпатії в українській мові.

Актуальність дослідження обумовлена недостатнім висвітленням проблеми викладання особливостей актуалізації різноманітних комунікативних інтенцій іншомовцям. Для досягнення поставленої мети використано описовий, порівняльний, лексико-семантичний методи, а також контекстуальний аналіз. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проаналізовано засоби вираження емпатії в українській мові для подальшого їх вивчення в іншомовній аудиторії. Отримані результати дозволять іншомовцеві, вивчаючи українську мову як іноземну, засвоїти особливості реалізації емпатії в комунікації та сприятиме формуванню комунікативної компетентності, забезпечуючи адекватну мовну і поведінкову реакцію.

Ключові слова: методика викладання української мови як іноземної, емпатія, вибачення, втішання, комплімент, співчуття, комунікативна інтенція, мовні засоби.

Надійшла 10.10.2019

Список використаних джерел

  1. Швець Г. Мовленнєвий жанр жарту в лінгводидактичному аспекті. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки: наукові дослідження, досвід, пошуки. 2016. Вип. 28. С. 144—153.
  2. Райхштейн А. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии. Москва: Просвещение, 1988.
  3. Schwartz W. From Passivity to Competence: A Concep­tualization of Knowledge, Skill, Tolerance, and Empathy. Psychiatry. 2002. Vol. 65 (4). P. 338—345.
  4. Кузнецова А. Иллокутивные типы вербальной эмпатии: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19. Уфа, 2010. 25 с.
  5. Таценко Н. Емпатія як категорія лінгвістичної прагматики. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2015. № 2. С. 282—288.
  6. Таценко Н. Категорія емпатії крізь призму лінгвістичної емотіології. Філологічні трактати. 2015. Т. 7. № 1. С. 50—60.
  7. Виговська Л. Емпатійність як механізм реалізації су­б’єкт-суб’єктної педагогічної парадигми. Психологія. Київ: НПУ, 1999. Вип. 4 (7). С. 61—66.
  8. Reik T. Listening with the third ear: The inner experience of the psychoanalyst. New York: Grove, 1983. 534 р.
  9. Балли Ш. Французская стилистика. Москва: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
  10. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія. Полтава: Дозвілля-К, 2006. 716 с.
  11. Туранский И. Семантическая категория интенсивности в английском языке. Москва: Высшая школа, 1990. 172 с.
  12. Шаховский В. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. Москва: ЛКИ, 2008. 208 с.
  13. Адамчук Т. Тематизация эмоций в тексте (на материале современного английского языка): дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Саранск, 1996. 189 с.
  14. Ортони А. Когнитивная структура эмоций. Язык и интеллект. Москва: Прогресс, 1995. С. 314—384.
  15. Дедухно А. Комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні характеристики перформативного акту вибачення. Наукові записки (Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського). Серія: Філологія (мовознавство). 2011. Вип. 14—15. С. 130—134.
  16. Юрчишин Т. Висловлення узагальненого змісту як експресиви. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2015. Вип. 53. С. 277—279.
  17. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології. Ки­їв: Академія, 2006. 248 с.
  18. Шабат-Савка С. Функційно-змістовий діапазон і засоби вербалізації інтенцій сугестивного спонукання. Вісник Ки­ївського національного лінгвістичного уні­вер­си­тету. Серія: Філологія. 2015. Т. 8. № 2. С. 203—210.
  19. Трофимова Н. Речевой акт комплимента: прагматический анализ. Неэкономический Post Scriptum, 2008. C. 80—88.
  20. Кузенна Н. Мовний акт «комплімент» у сучасній комунікації. Наукові записки (Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка). Серія: Філологічні науки. 2010. Вип. 89 (2). С. 21—26.
  21. Козяревич Л. Вербальні й невербальні засоби емпатизації діалогічного дискурсу (на матеріалі англомовної прози XX століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04. Київ, 2006. 18 с.
  22. Озарко І. Лексико-граматична вербалізація жалю в су­часній українській мові. Актуальні проблеми сло­в’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. 2009. Вип. XXI. С. 620—626.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »