« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1274—1285

УДК 77.04:392(477.74)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1274

ФОТОФОЛЬКЛОРНІ АСПЕКТИ МОДЕРНИХ ОБРЯДІВ ПЕРЕХОДУ: ВІД ПРИВАТНИХ ДО ПУБЛІЧНИХ ПРАКТИК. НА МАТЕРІАЛАХ ОДЕЩИНИ

ДМИТРЮК Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3104-6787

випускниця аспірантури,

зберігач фондів ІІ квал. категорії ОФ ННДРЦУ,

ОНУ ім. І.І. Мечникова,

кафедра археології та етнології,

Вознесенський пров.,7, 65007, м. Одеса, Україна

e-mail: vik.vik.od.2018@gmail.com

Анотація. З початком ХХ століття фотографування перетворилось на важливу частину процедури проведення багатьох обрядових дій, а з другої половини ХХ століття — необхідну. За цей час сформувався певний фотографічний ритуал, розповсюдженими стали аматорські практики, що призвело до появи нового типу джерел, умовно названих фотофольклором. Світлини, які відображають проходження або сам факт здійснення ритуалу, набули статусу офіційного публічного документального, візуального свідоцтва, і тому їх дослідження є актуальним. У запропонованій розвідці авторка ставить перед собою мету з’ясувати особливості функціонування фотографічних практик обрядів переходу у компаративних перспективах різних етнічних, територіальних, соціальних та інших груп Одещини. Об’єктом дослідження є фотографії з сімейних фотоальбомів мешканців Одещини, а предметом — проявлені та непроявлені учасники фотографічних практик, пов’язаних з обрядами переходу. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів. Джерельна база формувалася за допомогою етнографічних експедицій, під час яких було здійснено фіксацію за допомогою фотографування та усного опитування респондентів, тому основою роботи є польові матеріали автора.

Ключові слова: фотофольклор, Одещина, обряди переходу, сімейні фотографії, фотографічні практики.

Надійшла 30.10.2019

Список використаних джерел

  1. Геннеп ван А. Обряды перехода: Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточная. литература, 2002. 198 с.
  2. Бойцова О. Любительские фото: визуальная культура повседневности. Санкт-Петербург.: Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2013. 266 с.
  3. Красько Н. Фотографії похорону: кому це потрібно? (роздуми після експедиції до болгарських поселень Приазовського району). Алексєєвські краєзнавчі читання: Матеріали регіональної наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю від Дня народження А.А.Хиж­няка. Мелітополь: МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2015. С. 95—98.
  4. Красько Н. Колективне поминання померлих в календарній обрядовості болгар Північного Приазов’я. Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу. Збірка наукових праць. Матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса, 2011. С. 194—203.
  5. Круткин В.Л. Фотография на границах культур. Визуальные аспекты культуры 2006: Сб. науч. ст. Ижевск, 2006. С. 117—136.
  6. Петрова А.А. Фотографические практики северного села: изобразительный канон и коммуникативный потенціал. URL: http://cmb.rsuh.ru/article.html?id= 254914 (дата звернення: 14.05.2019).
  7. Пригарин О. А. Фотографии как источник для изучения старообрядчества Измаильской епархии. Старообрядчество: история, культура, современность. Материалы X Международной конференции, проходившей в Москве-Боровске 15—17 ноября 2011 г. Москва; Боровск, 2011. Т. 2. С. 396—409.
  8. Прігарін О. Фотографія в культурі: етнографічні аспекти феномену. Наука і освіта: крок у майбутнє. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції «Кайндлівські читання», присвяченої 145-річчю від дня народження Р.Ф.Кайндля. Чернівці, 29 квітня 2011 р. Чернівці; Вижниця: Черемош, 2011. С. 438—444.
  9. Нуркова В.В. Зеркало с памятью. Феномен фотографии: культурно-исторический анализ. Москва: РГГУ, 2006. 287 с.
  10. Дмитрюк В.В. Весільна фотографія як етнографічне джерело: на прикладі сімейних фотоальбомів мешканців Одеської області. Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна, серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2014. № 1119. Вип. 18. С. 79—87.
  11. Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20—80-ті рр. ХХст.). Одеса: Гермес, 2008. 256 с.
  12. Громов Д.В. «Свадебные достопримечательности»: ландшафт и современные молодежные обряды перехода. Очерки русской народной культуры. Москва: Наука, 2009. С. 502—526.
  13. Лурье В., Николаев О. «Похоронили хорошо». О похоронных фотографиях в русской культуре». 60 паралель. 2011. № 4 (43). С. 70—77.
  14. Гаєвська Т. Державні радянські свята: історико-куль­турологічний аспект. Культурологічна думка. 2013. № 6. С. 153—159.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »