« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1331—1341

УДК 398.83:392.5](477.83-2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1331

ВЕСІЛЬНІ ЛАДКАНКИ З ВЕРХНЬОЇ РОЖАНКИ

СОКІЛ Ганна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124

доктор філологічних наук, професор,

Львівський  національний університет ім. Івана Франка,

кафедра української фольклористики,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. Аналізуються весільні пісні с. Верхня Рожанка Сколів­ського району Львівської області. За етнографічним районуванням це село належить до Бойківщини, весільні пісні тут називають ладканками. Ладканковий тип  (термін Ф. Колесси) — один із найдавніших ритмомелодійних типів.  Предмет дослідження — польові матеріали, записані  на початку ХХІ століття. Як відомо, традиційні весільні пісні на сучасному етапі, як і самі обряди, доволі трансформувались, здебільшого перейшли у пасивний фонд. Повертаючись до своїх витоків, маємо осягнути минуле за народними звичаями та обрядами, в чому і проявляється актуальність досліджуваної проблеми, адже ладканки відтворюють специфіку бойківського весілля, передають атмосферу його побутування, представляють багатий змістово-мотивний фонд, образну систему, віддзеркалюють морально-етичні, естетичні, правові та інші норми й стосунки між членами родини, роду, громади тощо. Усе це представляє потужний фольклорний фонд українців з його загальнонаціональною основою і своєрідним регіональним різномаїттям.

Весільні ладканки супроводжували різні етапи обрядодій — вінкоплетини («як в’ют вінці»), розчісування коси,  похід  («поїзд») сватів від молодого до молодої, «як посадили молоду чи молодого на посад», «як ідут придани», «як староста «стинає» голову молоді»,  «як завивают чипиць, хустку», «як чіпкают молоду», завершення весілля, подяка господарям. Пісні подані з музичним супроводом.  Мелодії транскрибувала  Христина Попович.

Ключові слова: бойківське весілля, весільні ладканки, вінкоплетини, молодий, молода, свахи, староста.

Надійшла 28.09.2019

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »