« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1342—1357

УДК 392.51(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1342

ВЕСІЛЬНИЙ ОБРЯД НА ПОКУТТІ (етнографічні матеріали із с. Долішнє Залуччя Снятинського та с. Поточище Городенківського районів Івано-Франківської обл.)

КОНОПКА Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0872-1833

кандидат історичних наук, науковий співробітник,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: Konopka@nas.gov.ua

Анотація. Весільна обрядовість неодноразово виступала об’єктом дослідження етнологів, позаяк власне цей обрядовий комплекс ще донедавна можна було записати від респондентів різних етнографічних районів України. Однак на початку ХХІ ст. у зв’язку із глобалізаційними процесами у побуті та культурі сучасного українського суспільства, власне ці звичаї та обряди виходять із вжитку і заміняються більш «сучасними». Тому все більш актуальним стає фіксація локальних варіантів весільного обряду. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету описати, зі свідчень респондентів, весільний обряд на Покутті на прикладі двох населених пунктів: с. Долішнє Залуччя Снятинського р-ну та с. Поточище Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. Об’єктом дослідження є традиційна сімейна обрядовість, а предметом – локальні варіанти весільного обряду на Покутті. Основою роботи є польові матеріали автора. Звернуто увагу на такі весільні етапи: сватання, підготовка до весілля, виплетення вінка, коровай, власне весілля, від’їзд молодої до дому нареченого. Подані пісні, які супроводжували обряд.

Ключові слова: Покуття, весільний обряд, весільні пісні, звичаї.

Надійшла 20.09.2019

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »