Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1342—1357

УДК 392.51(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1342

ВЕСІЛЬНИЙ ОБРЯД НА ПОКУТТІ (етнографічні матеріали із с. Долішнє Залуччя Снятинського та с. Поточище Городенківського районів Івано-Франківської обл.)

КОНОПКА Володимир

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0872-1833

кандидат історичних наук, науковий співробітник,

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ історичної етнології,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: Konopka@nas.gov.ua

Анотація. Весільна обрядовість неодноразово виступала об’єктом дослідження етнологів, позаяк власне цей обрядовий комплекс ще донедавна можна було записати від респондентів різних етнографічних районів України. Однак на початку ХХІ ст. у зв’язку із глобалізаційними процесами у побуті та культурі сучасного українського суспільства, власне ці звичаї та обряди виходять із вжитку і заміняються більш «сучасними». Тому все більш актуальним стає фіксація локальних варіантів весільного обряду. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету описати, зі свідчень респондентів, весільний обряд на Покутті на прикладі двох населених пунктів: с. Долішнє Залуччя Снятинського р-ну та с. Поточище Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. Об’єктом дослідження є традиційна сімейна обрядовість, а предметом – локальні варіанти весільного обряду на Покутті. Основою роботи є польові матеріали автора. Звернуто увагу на такі весільні етапи: сватання, підготовка до весілля, виплетення вінка, коровай, власне весілля, від’їзд молодої до дому нареченого. Подані пісні, які супроводжували обряд.

Ключові слова: Покуття, весільний обряд, весільні пісні, звичаї.

Надійшла 20.09.2019

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »