Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1056—1067

УДК 37.091.011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1056

НЕПРОСТІ ДОЛІ МОЄЇ РОДИНИ У ХХ ст: ІСТОРИЧНА ТА НАРОДНА ДОКУМЕНТАЛІСТИКА

СОКІЛ Василь

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217

доктор філологічних наук, професор,

завідувач відділу,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. У матеріалах ідеться про родину автора цієї публікації, яка в 1940—1950-х роках зазнала різних поневірянь, знущань, убивств за національну позицію, відстоювання її у політичному та повсякденному житті, у збройній боротьбі проти окупантів, які захоплювали територію, плюндрували віру, обряди та звичаї.

Предметом дослідження стала біографія в широкому сенсі слова однієї великої родини в окреслений відрізок часу. З неї випливає і мета запропонованого історико-фольклористичного дослідження — представити обставини, в яких доводилося жити, працювати, боротися українцям за утвердження національної ідентичності, показати форми спротиву окупантам та найголовніше — не втратити надії у майбутнє, незважаючи на прикрощі чи втрати (матеріальні, людські). Це й обумовило актуальність обраної теми.

Джерельною базою для написання праці стали метрична книга жителів с. Волосянки початку ХІХ — першої половини ХХ ст., звідки почерпнуто біографічні відомості, а також документи про просвітницьку діяльність у 1930-х роках у цьому населеному пункті. Надзвичайно вагомими стали записи фольклорної прози від різних інформаторів — безпосередніх очевидців чи слухачів (не-свідків подій).

Розкривається просвітницький рух у селі до 1939 року та його занепад після приходу радянських поневолювачів, указується на масові переслідування народу, арешти. Особливим цинізмом відзначалися примусові вивезення на Сибір цілими сім’ями, навіть селами, де вони зазнавали неймовірних поневірянь.

Ключові слова: просвіта, УПА, боротьба, Сибір, загибель, повернення додому.

Надійшла 28.10.2019

Список використаних джерел

  1. Метрична книга с. Волосянки (початок ХІХ — середина ХХ ст.). Парохіальний архів села Волосянки. 330 арк.
  2. Прохання мешканців с. Волосянки про надання дозволу на заснування читальні та звіти про її діяльність. Центральний державний історичний архів у Львові. Ф. 348. Оп. 1. Од. зб. 1645. Арк. 14—18.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »