Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 410—419

УДК 572.9

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.410

СЕМАНТИКА РАХУНКУ: PRIMUM PAR В МІФОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕННЯХ СЛОВ’ЯН

ТЕМЧЕНКО Андрій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3999-9459

кандидат історичних наук, доцент,

кафедра історії України,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

бульвар Шевченка, 81, 18000, м. Черкаси, Україна,

Контакти: e-mail: temchen@ukr.net

Анотація. Актуальність зазначеної теми обумовлена чинниками, пов’язаними з філософським осмисленням процесу рахування, зокрема з числовою парою «primum par». Метою статті є вивчення семантики «першої пари» в міфологічних текстах і обрядах слов’ян, що реалізується за допомогою методу бінарних опозицій.

В наукових дослідженнях фахівців різних гуманітарних галузей семантика рахунку розглядається з позицій: акціональної практики, міфогенетики, текстології, обрядової функціональності, моделювальності. Рахування асоціюється з текстом, оскільки в міфології (і похідних від неї міфопоетичних жанрах колективної й індивідуальної творчості) воно продукує певні смисли, іноді недоступні для словесного опису.

Результати дослідження. Принцип рахування парами є наслідком надання часовим проміжкам антропоморфних ознак. Відповідні принципи пояснюють міфологічне значення пар «чіт-нечіт», «раз-два», «неділя — понеділок». Зокрема primum par «чіт- нечіт» є локальним проявом бінарних понять, пов’язаних з ідеєю продовження життя, парування і народження з протилежними «не чітними» значеннями, що відповідають стану непродуктивності і занепаду.

Ключові слова: міфологічна картина світу, число, час, неділя / понеділок, раз / два, чіт / не чіт (лишка), народження / умирання, обрядовий текст, ворожіння, семантика, табу.

Надійшла 17.03.2020

Список використаних джерел

  1. Богданов К.А. Счёт как текст в фольклоре. Русский фольклор. Т. XXXII. Санкт-Петербург, 2004. URL: https://www.ruthenia.ru/folklore/bogdanov3.htm (дата звернення: 26.07.2019).
  2. Топоров В.Н. Ностратика, глоссогенетика, этимология философов и поэтов. Топоров В.Н. Исследования по этимологии и семантике. Том I. Теория и некоторые частные ее приложения. Москва: Языки славянской культуры, 2004. 816 с.
  3. Топоров В. Число и текст. URL: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/topor/chisl_text.php (дата звернення: 26.10.2019).
  4. Топоров В.Н. Числовой код в заговорах (По материалам сборника Л.Н. Майкова «Великорусские заклинания). Заговорный текст. Генезис и структура. Москва: Индрик, 2005. С. 194—246.
  5. Валенцова М.М. Первый в славянской традиционной культуре Признаковое пространство культуры. Мо­сква: Индрик, 2002. С. 192—208.
  6. Седакова И.А. Семантика и символика второго у болгар (с некоторыми славянскими параллелями). При­знаковое пространство культуры. Москва: Индрик, 2002. С. 209—224.
  7. Бессонов И.А. Числовые моделирующие системы в мифоритуальных практиках, фольклорных и литератур­ных текстах. URL: http://www.ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/Bessonov04.htm (дата звернення: 26.10.2019).
  8. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. Москва: Прогресс, 1986—1987. Т. 2 (Е — Муж). 1986. 672 с.
  9. Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка. Толково словообразовательный: в 2 т. Москва: Русский язык. Т. 1 (А—О). 2000. 1210 с.; Т. 2: (П—Я). 2000. 1084 с. URL: http://slovonline.ru/slovar_efre­mova/ (дата звернення: 26.10.2019).
  10. Чубинський П.П. Мудрість віків. Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського: в 2 т. Київ: Мистецтво, 1995. Т. 1. 224 с.: іл.
  11. Усов В.Н. О специфике философской рефлексии. Вестник Южно-Уральского государственного университета 10 (269). Серия «Социально-гуманитарные науки» Выпуск 18. 2012. С. 195—199.
  12. Потебня А.А. О некоторых символах в славянской на­родной поэзии. Потебня А.А. Слово и миф. Москва: Правда, 1989. С. 285—378.
  13. Темченко А.І. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи. Черкаси: Інтраліга ТОР. 2015. 112 с.
  14. Полесские заговоры (в записях 1970—1990-х гг.). Мо­сква: Индрик, 2003. 752 с.
  15. Claude Lйvi-Strauss Myth and Meaning London and New York s. 11. URL: http://historiaocharkeologi.com/kanada/myth_and_meaning.pdf (дата звернення: 26.10.2019).
  16. ТемченкоА. Семантика рахування: концепт «перший» у міфологічних уявленнях українців (на матеріалі за­мовлянь). Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки». Черкаси. 2014. №29 (322). С. 29—33.
  17. Фасмер М. Этимологический словарь русского язы­ка: в 4 т. Москва: Прогресс, 1986—1987. Т.  3 (Му­за—Сят). 1987. С. 432.
  18. Крысин Л.П. Резать. Толково-комбинаторный словарь русского языка. Опыты семантико-синтакси­чес­кого описания русской лексики. Wiener Slawistischer Almanach. Sonderbдnd 14. Wien, 1984. С. 700—716.
  19. Єрмоленко С. За один раз і не розкажеш про раз! URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/mix/61-12-65-26.pdf (дата звернення: 09.11.2019).
  20. Материалы для Словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Труд И.И. Срезневского. Из­дание отделения русского языка и словесности Императорской академии наук: в 3 т. Санки-Петербург: Типография Императорской академии наук, 1893—1903. Т. 1. 1993. 1420 [49] с.
  21. Стороженко Н.В. «Малорусские суеверия, коим мало, кто верил, собранные 1776 года» (рукопись А.И. Чепы). Киевская старина. 1892. Т. ХХХVІ. Кн. 1. С. 119—130.
  22. Нестеровский П. Материалы по этнографии бессарабских русинов. Киевская старина. 1905. Т. ХСІ. С. 73—125.
  23. Українські замовляння. Київ: Дніпро, 1993. 309 с.
  24. Рецепти народної медицини, замовляння від хвороби (записані Я.П. Новицьким, П.С. Єфименком, В.П. Ми­лорадовичем). Українські чари. Київ: Либідь, 1992. С. 32—95.
  25. Корнієнко Г. Замовляння. Родовід. 1991. № 2. С. 8—13.
  26. Таємна сила слова (заговори, замовляння, заклинан­ня). Київ: Т-во «Знання» України, 1992. 32 с.
  27. Великорусские заклинания: Сб. Л.Н. Майкова. Санкт-Петербург: Изд-во Европ. Дома, 1994. 215 с.
  28. Сумцов Н. Понедилкование. Энциклопедический сло­варь. Под ред. профессора И.Б. Андреевского. Санкт-Петербург: Акционерное издательское общество Ф.А. Брокгауз — И.А. Эфрон, 1898. Т. 48 (Полярные сияния — Прая). С. 526—527.
  29. Материалы для Словаря древнерусского языка по пись­менным памятникам. Труд И.И. Срезневского. Из­дание отделения русского языка и словесности Императорской академии наук: в 3 т. Санкт-Петербург: Типография Императорской академии наук, 1893—1903. Т. 2. 1895. 1803 с.
  30. Лебедев А. О борьбе духовных властей в бывшей епархии Белгородской с суевериями. Киевская старина. 1890. Т. ХХVIII. Январь. С. 1—21.
  31. Гальковский Н.М. Борьба христианства с остатками язычества в древней Руси: в 2-х т. Москва: Индрик, 2000. Т. 1. 376 с.
  32. Сумаруков Г.В. Кто есть кто в «Слове о полку Игореве». Москва: Издательство Московского университета, 1983. 142 с.
  33. Шевченко Л. Звичаї, пов’язані з закладинами будівлі. Первісне господарство та його пережитки на Україні (ПГПУ). 1928. № 1—2. С. 87—95.
  34. Ковальков О.Л. Система трудових заборон у традиційних часових уявленнях українців. Український селянин. 2004. № 8. С. 86—90.
  35. Толстая С.М. Дни. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2. С. 95—99.
  36. Чернишов М. Опыт истолкования обычая «понеділку­вання». Киевская старина. 1887. Т.ХVІІ. Апрель. С.763—771.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »