Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 267—275

УДК 930:39](571.1/.5)”189″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.267

СИБІРОЗНАВЧІ ЕТНОЛОГІЧНІ СТУДІЇ ПОЛІТВИГНАНЦЯ Я. СТЕФАНОВИЧА (90‑ті рр. ХІХ ст.)

БІЛОУС Віра

ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7848-180X

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України

відділ етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: bilka3@gmail.com

Анотація. До маловивчених сторінок історії українського народознавства належить участь співвітчизників у поступі етнологічного сибірознавства. Одним із тих, хто пізнавав цей край у ХІХ ст., був уродженець Сумщини Яків Стефанович. У наукових колах він відомий як активний революціонер-народник, натомість його етнографічна діяльність під час сибірського заслання не потрапляла в поле уваги українських учених. Ці чинники зумовили актуальність обраної теми.

Метою запропонованої розвідки є виявити праці Я. Стефановича з етнології народів Східного Сибіру, встановити особливості збирацької й аналітичної роботи, її новизну та наукову вартість, відтворити основні біографічні віхи вченого в період вигнання.

Джерельною базою статті є опубліковані дослідження та подорожні описи українського політвигнанця, а також спогади його сучасників.

Ключові слова: Я. Стефанович, етнографічні дослідження, традиційна культура, експедиції, евенки, якути.

Надійшла 10.03.2020

Список використаних джерел

  1. Волковинський В. Революційний тероризм у XIX ст. Політичний терор і тероризм в Україні XIХ—XIX ст. Історичні нариси. Київ: Наукова думка, 2002. С.30—72.
  2. НіколаєваВ. З історії українсько-якутських зв’язків. Український історичний журнал. 1982. Ч. 19. С. 67—73.
  3. Николаев В. Политическая ссылка в изучении Якутского края. В Якутской неволе. Из истории политической ссылки в Якутской области. Сборник материалов и воспоминаний. Москва, 1927. С. 181—202.
  4. Эрлих В. Научная книга Сибири и Дальнего Востока в XVIII— в начале XIXвека. Новосибирск, 2005. 390 с.
  5. Ремизовский В. Геологи-поляки (из материалов личного архива) Вестник Сахалинского музея. Южно-Сахалинск, 2002. №9. С.329—331.
  6. ТихомировЛ. Тени пришлого. Москва: Издательство журнала «Москва», 2000. 720с.
  7. Рябінін-СкляревськийО. Українські пісні Якова Стефановича. Україна. Київ, 1924. Кн. 4. С.  62—63.
  8. ПоповИ. Забытые иркутские страницы. Записки редактора. Иркутск: Восточно-сибирское книжное издательство, 1989. 384с.
  9. Стефанович Я. От Якутска до Аяна. Путевые наблюдения. Записки Восточно-Сибирского отдела Императорского Русского географического общест­ва. 1896. Т. 2. Вып. 3. 185 с.
  10. Лукина А. Круговые танцы, их значение и роль в жизнедеятельности народов Севера. Культура и цивилизация. Ногинск, 2017. Т. 7. № 4а. С. 665—679.
  11. Василевич  Г. Эвенки. Историко-этнографические очерки (XVIII—начало XX  в.). Ленинград: Наука. Ленинградское отделение, 1969. 305с.
  12. ОкладниковА., МазинА. Писаницы басейна реки Алдан. Новосибирск, 1979. 152 с.
  13. Хабаровский край поможет выйти Якутии к морю. URL: http://yakutia.info/article/176044 (дата звернення — 10.10.2019)
  14. СтефановичЯ. Река Чуя. С краткими сведениями о ея населении, рыбном и соболином промислах. Известия ВСО ИРГО. Иркутск, 1900. Т. ХХХ. № 2—3. С. 130—164.
  15. Попов А. Материалы для библиографии русской литературы по изучению шаманства североазиатских народов. Ленинград, 1932. 118 с.
  16. Стефанович Я. На шаманстве. Землеведение. Москва, 1897. Кн.І—ІІ. С. 29—48.
  17. Элиаде М. Шаманизм и древнейшие способы экс­таза. Киев: София, 2000. 480 с.
  18. Вайнштейн С., Москаленко Н. Проблемы тувинского шаманства: генезис, избранничество, эффективность лечебных камлань, современный реннесанс. Шаманизм и ранние религиозные представления. Москва, 1995. С. 62—75.
  19. Слободин С. Выдающийся исследователь северных народов. (К 150‑летию со дня рождения В.И. Иохель­со­на. Этнографическое обозрение. 2005. № 5. С. 14—30.
  20. Анучин Д. О применении фонографа к этнографии в частности в записи шаманского камлания в Средне-Колымске Якутской области. Труды Музыкально-этнографической комиссии Общества любителей естествознания, антропологии и этнографии. Москва, 1911. Т.ІІ. С.269—297.
  21. ЗеленинД. Культ онгонов в Сибири. Пережитки тотемизма в идеологии сибирских народов. Москва; Ленинград, 1936. 436с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »