« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 614—621

УДК 27+398(477)”7.046″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.614

СВЯТИТЕЛЬ СПИРИДОН ТРИМИФУНТСЬКИЙ: КІПРСЬКИЙ СВЯТИЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНІЙ КУЛЬТУРІ

КУЛІШ Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9625-0690

кандидат мистецтвознавства, викладач,

Черкаський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу,

вул. Смілянська, 84, 18008, м. Черкаси, Україна,

Контакти: e-mail: kulish_oxana_andre@ukr.net

Анотація. Спиридон Тримифунтський — видатна особистість в історії Церкви ранньохристиянського періоду. Об’єктом дослідження є українська духовна культура, цінність якої посилюється тим, що постаті св. Спиридона (предмету дослідження) в українському фольклорі, сакральному мистецтві й архітектурі відведено чільне місце. Актуальність висвітлення значущості ланки української духовної культури у світовому зібранні християнської культури стосується сутності проблеми дослідження — російського імперського наративу, який і в сьогоденні інформаційного простору, зокрема, Інтернету продовжує тенденцію привласнення визначних представників української культури як православних російських паломників до місця пошанування цього кіпрського святого. Завдання статті: виявити духовний зв’язок кіпрського святителя Спиридона з українським народом, з’ясувати першість між українським фольклором і сакральним мистецтвом у пошануванні святого Спиридона. Метою дослідження є встановлення факту присутності святителя Спиридона в українській духовній культурі у вимірі нинішнього постіндустріального суспільства та попередніх індустріального, традиційного суспільств на ґрунті прикладів із українського фольклору і християнської культури, а саме: храмобудівництва, монументального мистецтва, паломництва, шанування ікон і мощів святого. Методологічну основу праці складають історично-описовий і мистецтвознавчий аспекти, застосовані в етнографічному і релігійно-культурологічному контекстах.

Ключові слова: св. Спиридон Тримифунтський, християнська культура, чудо, зображення, паломники, українська культура, Василь Григорович-Барський, Микола Гоголь.

Надійшла 13.04.2020

Список використаних джерел

  1. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958, print, 2010. Частина І: Зима. 308 с.
  2. Скуратівський В.Т. Місяцелик: Український народний календар: монографія. Київ: Мистецтво, 1993. 208с.: іл.
  3. Туптало Дмитро. Житія святих. Том ІV: Грудень. Переклав з церк.-сл. Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. 660 с.
  4. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Життєписи великих українців. Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М.С.Тимощик. Київ: Либідь, 1999. 672с.: іл.
  5. Чудо cвятого Спиридона Тримифунтского. URL: https://www.pravmir.ru/chudo-cvyatogo-spiridona-trimi­funt­skogo/ (дата звернення: 21.03.2020).
  6. Шапошникова Наталия. Святитель Спиридон: история святых мощей. URL: https://monasterium.ru/publikatsii/stati/515-svyatitel-spiridon-istoriya-svyatykh-moshchej/ (дата звернення: 21.03.2020).
  7. Krawczuk Aleksander. Konstantyn Wielki. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1970. 256 s.
  8. Головащенко Сергій. Апологетична раціоналізація надприродного в Біблії: візія професорів Київської духовної академії. Православ’я в Україні: Збірник за матеріалами IX Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 20 листопада 2019). Київ: Київська православна богословська академія, 2019. С.23—31.
  9. Церква Іоанна Златоустого. Унікальні вітражі чудом вціліли, коли храм нищила радянська влада. Фото. URL: https://galinfo.com.ua/photo tserkva_ioanna_zlatoustogo_ unikalni_vitrazhi_chudom_vtsilily_koly_hram_nyshchyla_radyanska_ vlada_foto_188075.html (дата звернення: 21.03.2020).
  10. Енциклопедія історії України: у 10 т. Редколегія: В.А. Смолій (голова). Інститут історії України НАН України. Т. 2. Григорович-Барський Василь Григорович / Матях В.М. (с. 201); Гоголь Микола Васильович / Кулікова Л.Б. (с. 131—132). Київ: Наукова думка, 2004.
  11. Григорович-Барський Василь. Мандри по Святих Місцях Сходу з 1723 по 1747 рік. Переклав з давньоукр.Петро Білоус; ред.М. Москаленко. Київ: Основи, 2000. 768 с.
  12. ЗахарченкоС.О. Гоголь на Корфу. Ученые записки Петро­заводского государственного университета. 2012. Петрозаводск. №5 (126). С. 72—74.
  13. 25декабря на Афоне празднуют память святителя Спиридона Тримифунтского. URL: http://afonit.info/novosti/novosti-afona/25-dekabrya-na-afone- prazdnuyut-pamyat-svyatitelya-spiridona-trimifuntskogo (дата звернення: 29.02.2020).
  14. Ікона святителя Спиридона Тримифунтського. URL: //paraskeva.lviv.ua/?info=100 (дата звернення: 23.03.2020).
  15. Про що говорять жести на іконах? URL: http://hram.lviv.ua/1423-pro-shho-govorjat-zhesti-na-ikonakh.html (дата звернення: 05.04.2020).
  16. Крамарчук Х.П. Види та типи метафор у дизайні. Аналітичний метод пошуку органічної метафори. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 656: Архітектура. С. 44—52.
  17. Васильєв О.А. Зображення святого Спиридона Триміфунтського, чудотворця, у стінописі Троїцької надбрамної церкви та церкви Всіх святих Києво-Печерської Лаври. URL: https://lavra.ua/uk/zobrazhennya-svyatogo-spiridona-trimifuntskogo-chudotvortsya-u-stinopisi-troyitskoyi-nadbramnoyi-tserkvi-ta-tserkvi-vsih-svyatih-kiyevo-pecherskoyi-lavri/ (дата звернення: 04.04.2020).
  18. Церковь святого Спиридона Тримифунтского на Борщаговке. URL: http://kiev-foto.info/ru/tserkvi/2187-tserkov-svyatogo-spiridona-trimifuntskogo-na-borshchagovke (дата звернення: 24.03.2020).
  19. Старовойт А. До Голосіївського монастиря привезли мощі святого Спиридона. URL: https://podrobnosti.ua/2141038-do-golosvskogo-monastirja-privezli-mosch-svjatogo-spiridona.html (дата звернення: 29.02.2020).
  20. Літургія у День Пам’яті Святителя Спиридона. URL: https://spyridon.church.ua/2019/12/25/liturgiya-u-den-pamyati-svyatitelya-spiridona/#comments (дата звернення: 28.12.2019).
  21. Храм святителя Спиридона Тримифунтского. URL: http://eparhiya.od.ua/eparhiya/hramyi/60-hram-svyatite­lya-spiridona-trimifuntskogo (дата звернення: 25.03.2020).
  22. У Вінниці відбулися святкування 100-річчя об’явлень Богородиці у Фатімі та поставлення мощей святого Івана Павла ІІ і святого Спиридона. URL: http://news.ugcc.ua/news/u_v%D1% 96nnits%D1% 96_v% D1%96dbulisya_svyatkuvannya_100r % D1% 96chchya_obyavlen_bogorodits%D1%96_u_fat% D1%96m%D1%96_ta_postavlennya_moshchey_svyatogo_ %D0%86vana_pavla_%D0%86% D0%86%D1% 96_svyatogo_spiridona_79460.html (дата звернення: 09.04.2020).
  23. До Борислава за дивом: люди з’їжджаються до церкви святої Анни зцілитися (фото, відео). URL: https://inlviv.in.ua/suspilstvo/do-borislava-za-divom-lyudi-z-yizhdzhayutsya-do-tserkvi-svyatoyi-anni-ztsilitisya-foto-video (дата звернення: 05.04.2020).
  24. Пам’ятник присвячений святителю Спиридону єпископу Тримифунтському. URL: http://www.tms.kiev.ua/?subs=glJdNajUghXN&photo=100689& lang=ua (дата звернення: 21.03.2020).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »