Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 573—584

УДК 398(=161.2):314.151.3-054.74(=161.2)(438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.573

ДЕПОРТАЦІЯ УКРАЇНЦІВ З ЗАКЕРЗОННЯ У 1944—1945 РОКАХ: ДО І ПІСЛЯ (НА МАТЕРІАЛАХ СЕЛА ТУЛИГОЛОВЕ ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

КАЧМАР Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576

кандидат філологічних наук, наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: mariakachmar@ukr.net

Анотація. Дослідження феномену взаємодії історії та усної словесності особливо актуальне сьогодні й залишається одним із провідних напрямків фольклористичного дискурсу. Статтю присвячено аналізові народних оповідань українців, депортованих у 1944—1945 роках із Закерзоння (чотирьох повітів). Об’єкт та джерельна база дослідження — тексти народних оповідань та переказів про переселення, зафіксовані у 2012 році від мешканців с. Тулиголове Городоцького району Львівської області, вихідців із сіл Ярославського та Перемишльського повітів. Мета статті — на основі аналізу фольклорних наративів про депортацію українців із Закерзоння, які введено в науковий обіг вперше, окреслити тематичні групи та сюжетотворчі мотиви; з’ясувати їхню семантику та ґенезу; дослідити домінантні образи, які найкраще репрезентують «малу» батьківщину та «новий» дім; простежити специфіку відображення об’єктивних історичних подій через суб’єктивне сприйняття учасника чи очевидця. Методологічну основу праці становить принцип історизму фольклору. Використано напрацювання українських фольклористів у сфері взаємодії історії та народної творчості (С. Мишанича, В. Сокола, Л. Іваннікової, О. Кузьменко, Л. Халюк та ін.).

Використано структурно-типологічний, структурно-семіотичний, текстологічний, порівняльний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень. Введення у науковий обіг цінних фольклорних матеріалів, зафіксованих від безпосередніх очевидців подій, вихідців із Закерзоння, становить новизну дослідження.

Ключові слова: наратив, депортація, мотив, мала батьківщина, ідеалізація, колективна пам’ять, фольклорна свідомість.

Надійшла 20.05.2020

Список використаних джерел

  1. Мишанич С.В. Усні народні оповідання. Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986. 327 с.
  2. Мишанич С. Усні хроніки народного життя. Народні оповідання (упоряд., вст. ст. і прим. С.В. Мишанича). Київ: Дніпро, 1986. С. 5—16.
  3. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. Монографія. Львів, 2017. 440 с.
  4. Іваннікова Л. Дніпропетровськ — Половиця — Кодак: фольклорна та історична пам’ять. Народна творчість та етнологія. 2016. № 3. С. 42—50.
  5. Халюк Л.М. Усні народні оповідання українців-переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, 2013. 202 с.
  6. Кузьменко О. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип. 34. С. 210—220.
  7. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 536 с.
  8. Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках. Харків: Золоті сторінки, 2013. 272 с.
  9. Виноградська Г. Депортації українців з Польщі 1944—1947 рр.: проблеми періодизації та обставини переселення (за матеріалами усних оповідей депортованих). Схід/Захід: Історико-культурогогічний збірник. 2008. Вип. 11—12. Спеціальне видання. С. 243—250.
  10. Ковальчук С., Петрова Н. Українці західного пограниччя у переселенських процесах на Одещину удругій половині 40‑х рр. ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Одеської обл.). Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання: Збірка наукових праць. Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Меч­никова, 2018. С. 131—140.
  11. Павлів Ю.З. Депортації українців з польсько-українського прикордоння 1944—1951 рр. у регіональній пам’яті України: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львів: [б. в.], 2018. 20 с.
  12. Депортації: західні землі України кінця 30‑х — початку 50‑х рр.: документи, матеріали, спогади: у трьох томах. Т. 1. 1939—1945 рр. Відп. ред. Ю. Слив­ка). Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри­п’якевича НАН України. 751 с.
  13. У жорнах історії. Збірник спогадів та документів. Київ: Грамнма, 2017. 392 с.
  14. Книга пам’яті. 1944—2014: до 60‑річчя польсько-українських кривавих подій на Закерзонні (упоряд. В. Процюк). Львів, 2004. 737 с.
  15. Глушко М. Надсяння: локалізація та межі етнографічного району України. Народна творчість та етноло­гія. 2017. № 3. С. 7—15.
  16. Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. Тернопіль: Книжково-журнальне видавництво «Тернопіль», 1997. 438 с.
  17. В’ятрович В.М. Друга польсько-українська війна. 1942—1947. Київ: Києво-Могилянська академія, 2011. 288 с.
  18. Трухан М. Українці в Польщі після Другої Світової війни (1944—1984). Записки НТШ. Нью-Йорк; Париж, Сідней, Торонто, 1990. Т. 208. 404 с.
  19. Снігірьова Л. Символи вода, вогонь, вітер,земля в ук­раїнських народних історичних піснях XV — початку XVIII ст. URL: http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/13584/1/%D0%A1%D0%A2%D0 %90%D0%A2% D0%A2%D0 %AF% 20%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0 %B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B0….% D0%A1%D0%BD__%D0%B3% D0% B8% D1%80% D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0% B0%20%D0%9B.%D0%9C..pdf
  20. Виговський М., Кучер В. Закерзоння. Київська старовина: Історичний науково-популярний та літературний журнал. 1994. № 1. С. 94—102.
  21. Волинець О. Релігійний чинник в українському етнодержавотворенні (на прикладі УГКЦ). Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2017. Вип. 17. С. 54—58.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »