« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1015—1021

УДК 39(477+450):001.891(091)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1015

«ПРОЗОРІ» КОРДОНИ НАУКИ: ПЕРЕГУК ЕТНОГРАФІЧНИХ ПРАКТИК ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. В УКРАЇНІ ТА ІТАЛІЇ

МИХАЙЛЯК Тамара

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000000228879307
  • PhD (Соціологія та соціальні дослідження),
  • Департамент Соціальних Наук,
  • Неаполітанський Університет ім. Фрідріха II
  • Vico Montedella Pietа, 1
  • 80138 — Napoli, Italy,
  • Контакти: е-mail: my.tamara@hotmail.it

Анотація. Галузь історії української етнографії є досить добре вивчена, особливо за останні роки багато праць було присвячено цій темі. Для сучасних науковців особливий інтерес становлять ті дослідження, де розкривається європейський контекст української науки. Метацієї статті полягає у визначені типологічних подібностей між двома науковими (у нашому випадку етнографічними) традиціями — українською та італійською. Навіть між такими віддаленими країнами як Україна та Італія можна провести паралелі, які підкреслюють інтерес до однакових тем, власне у цьому і полягає актуальність нашої статті.

Її темою є порівняння українських (в межах Російської імперії) та італійських етнографічних та суміжних практик системного вивчення культури селянського житла і його санітарно-гігієнічних умов у ХІХ — на початку ХХ ст.

В статті використаний порівняльно-історичний метод, а також зроблений компаративний аналіз окремих світлин вітчизняних етнографів С.М. Дудіна (Марцинкевич), М.М. Могилянського, та швейцарця П. Шеєрмеєра, який підкреслює багато цінних деталей щодо минулого українських та італійських сіл.

В результаті дослідження було виявлено напрочуд подібні тенденції та використання одних і тих же дослідницьких методів та інструментів.

Ключові слова: Італія, Україна, фотографія, візуальна антропологія, селяни, селянське житло, санітарно-гігієнічні умови.

Надійшла 30.09.2020

Список використаних джерел

  • 1. Горленко В.Ф. Історія української етнографії. Т. I (XII — середина ХІХ ст.). Київ, 2005. 400 с.
  • 2. Колесса Ф.М. Історія української етнографії. Київ, 2005. 368 с.
  • 3. Тоцька Ж. Внесок «Комиссии для описания губерний Киевского учебного округа» у розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині. Сіверянський літопис. Чернiгiв, 2013. № 3. С. 91—99.
  • 4. Горленко В.Ф. Комиссия для описания губерний Киевского учебного округа. Очерки истории русской этно­графии, фольклористики и антропологии. Москва, 1965. Вип. ІІІ. Т. 91. С. 18—38.
  • 5. Маркевич М.А. О народонаселении Полтавской губернии. Труды комиссии, высочайше учрежденной при императорском университете св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. Київ, 1855. 52 с.
  • 6. Де ля Фліз Д.П. Етнографічні описи селян Київської губернії (1854). Київ, 1996—1998. 154 c.
  • 7. Nobili-Vitelleschi F., Fascicolo I. Province di Roma e Grosseto. Т. XI. Atti della Giunta per la Inchiesta Agraria sulle condizioni della classe agricola. Roma, 1883. 830 с.
  • 8. Mazzacane L. (a cura di). I «bassi» a Napoli, Napoli, 1978. 78 с.
  • 9. Прищепова В. К 150-летию со дня рождения С.М. Дудина — художника, этнографа. Антропологический форум. № 15. 2013. C. 608—649.
  • 10. Головченко В. Могилянський Микола Михайлович. Енциклопедія історії України. Т. 7. Київ, 2010 18 c.
  • 11. Frasa M., Grassi L., Lurа F. (a cura di). Parole in im­magine. Le ricerche di Paul Scheuermeier nella Svizzera italiana 1920—1927. Bellinzona, 2008. 304 c.
  • 12. Музей антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук. Колекції онлайн. URL: http://collection.kunstkamera.ru/(дата звернення: 20.08.2019).
  • 13. Archivio di Etnografia e Storia Sociale di Regione Lom­bardia (AESS). URL: http://www.aess.regione.lombardia.it/ricerca/ricerca_src/home_page.php?sigla=aess_view (дата звернення: 20.08.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »