« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1015—1021

УДК 39(477+450):001.891(091)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1015

«ПРОЗОРІ» КОРДОНИ НАУКИ: ПЕРЕГУК ЕТНОГРАФІЧНИХ ПРАКТИК ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. В УКРАЇНІ ТА ІТАЛІЇ

МИХАЙЛЯК Тамара

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000000228879307
  • PhD (Соціологія та соціальні дослідження),
  • Департамент Соціальних Наук,
  • Неаполітанський Університет ім. Фрідріха II
  • Vico Montedella Pietа, 1
  • 80138 — Napoli, Italy,
  • Контакти: е-mail: my.tamara@hotmail.it

Анотація. Галузь історії української етнографії є досить добре вивчена, особливо за останні роки багато праць було присвячено цій темі. Для сучасних науковців особливий інтерес становлять ті дослідження, де розкривається європейський контекст української науки. Метацієї статті полягає у визначені типологічних подібностей між двома науковими (у нашому випадку етнографічними) традиціями — українською та італійською. Навіть між такими віддаленими країнами як Україна та Італія можна провести паралелі, які підкреслюють інтерес до однакових тем, власне у цьому і полягає актуальність нашої статті.

Її темою є порівняння українських (в межах Російської імперії) та італійських етнографічних та суміжних практик системного вивчення культури селянського житла і його санітарно-гігієнічних умов у ХІХ — на початку ХХ ст.

В статті використаний порівняльно-історичний метод, а також зроблений компаративний аналіз окремих світлин вітчизняних етнографів С.М. Дудіна (Марцинкевич), М.М. Могилянського, та швейцарця П. Шеєрмеєра, який підкреслює багато цінних деталей щодо минулого українських та італійських сіл.

В результаті дослідження було виявлено напрочуд подібні тенденції та використання одних і тих же дослідницьких методів та інструментів.

Ключові слова: Італія, Україна, фотографія, візуальна антропологія, селяни, селянське житло, санітарно-гігієнічні умови.

Надійшла 30.09.2020

Список використаних джерел

  • 1. Горленко В.Ф. Історія української етнографії. Т. I (XII — середина ХІХ ст.). Київ, 2005. 400 с.
  • 2. Колесса Ф.М. Історія української етнографії. Київ, 2005. 368 с.
  • 3. Тоцька Ж. Внесок «Комиссии для описания губерний Киевского учебного округа» у розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині. Сіверянський літопис. Чернiгiв, 2013. № 3. С. 91—99.
  • 4. Горленко В.Ф. Комиссия для описания губерний Киевского учебного округа. Очерки истории русской этно­графии, фольклористики и антропологии. Москва, 1965. Вип. ІІІ. Т. 91. С. 18—38.
  • 5. Маркевич М.А. О народонаселении Полтавской губернии. Труды комиссии, высочайше учрежденной при императорском университете св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. Київ, 1855. 52 с.
  • 6. Де ля Фліз Д.П. Етнографічні описи селян Київської губернії (1854). Київ, 1996—1998. 154 c.
  • 7. Nobili-Vitelleschi F., Fascicolo I. Province di Roma e Grosseto. Т. XI. Atti della Giunta per la Inchiesta Agraria sulle condizioni della classe agricola. Roma, 1883. 830 с.
  • 8. Mazzacane L. (a cura di). I «bassi» a Napoli, Napoli, 1978. 78 с.
  • 9. Прищепова В. К 150-летию со дня рождения С.М. Дудина — художника, этнографа. Антропологический форум. № 15. 2013. C. 608—649.
  • 10. Головченко В. Могилянський Микола Михайлович. Енциклопедія історії України. Т. 7. Київ, 2010 18 c.
  • 11. Frasa M., Grassi L., Lurа F. (a cura di). Parole in im­magine. Le ricerche di Paul Scheuermeier nella Svizzera italiana 1920—1927. Bellinzona, 2008. 304 c.
  • 12. Музей антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук. Колекції онлайн. URL: http://collection.kunstkamera.ru/(дата звернення: 20.08.2019).
  • 13. Archivio di Etnografia e Storia Sociale di Regione Lom­bardia (AESS). URL: http://www.aess.regione.lombardia.it/ricerca/ricerca_src/home_page.php?sigla=aess_view (дата звернення: 20.08.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »