« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1022—1029

УДК 94(477:438)”1944/1946″:341.43

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1022

АНТРОПОЛОГІЯ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНЦІВ ЛЕМКІВЩИНИ І НАДСЯННЯ ПРО ДЕПОРТАЦІЮ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)    

ЛЕСЮК Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8061-5643
  • магістр, кафедра етнології і археології,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: dia_vika@ukr.net

Анотація. Мета статті — необхідність скласти цілісну картину трансформаційних процесів у свідомості та повсякденному житті етнічних українців під впливом депортації 1944—1946 рр.

Методологія дослідження базується на історичному, порівняльному, емпіричному та ретроспективному методах дослідження, завдяки яким можливо пролити світло на проблему депортації і розглянути її очима простих українців, які стали жертвами загарбницьких інтересів Польщі та СРСР.

Наукова новизна полягає у висвітленні проблеми адаптації етнічних українців на радянських землях в ході примусового їх виселення із території Лемківщини та Надсяння (зараз це території Польщі та Словаччини), описаного самими депортованими.

Джерельну базу статті становлять свідчення депортованих етнічних українців, які авторка зібрала в ході польових досліджень протягом 2018—2019 років на території Івано-Франківської області (с. Маріямпіль, с. Угорники, с. Микитинці Галицького району, та м. Івано-Франківськ).

Результати. В ході проведення дослідження вдалося встановити, що гіркий історичний досвід безумовно залишив відбиток на свідомості депортованих українців. Це, з одного боку, викликало певні метаморфози у сприйнятті ними себе як жертв чужих амбіцій, а з іншого боку сприяло ще більшій консолідації етнічних українців з метою бути визнаними незаконно депортованими на державному рівні.

Ключові слова: депортація, Лемківщина, Надсяння, спогади, історія.

Надійшла 25.09.2020

Список використаних джерел

  • 1. Дашкевич Я. Акція «Вісла» – важкі питання. Україна. Наука і культура. 2008. № 34. С. 16—24. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/40866/03-Dashkevich.pdf?sequence=1
  • 2. Чаплик К.М. Екзистенція лемківських переселенців в умовах сучасної України. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. 240 с.
  • 3. Красовський І., Солинко Д. Хто ми, лемки. Львів: Ре­дакційно-видавничий відділ обласного управління по пресі, 1991. 48 с.
  • 4. Цепенда І.Є. Українсько-польські відносини 40—50-х років ХХ століття: етнополітичний аналіз. Київ: НАН України; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, 2009. 386 с.
  • 5. Оленич І. Доля Лемківщини. Львів: Каменяр, 1992. 119 с.
  • 6. Калакура О.Я. Депортації українців і поляків під виглядом «обміну населенням» (до 70-річчя Люблінської угоди). Історичний архів. 2014. № 13. С. 39—49.
  • 7. Сорока Л. Депортація українців з їх етнічних земель у 1947 р. (до 70-річчя акції «Вісла»). Гілея: науковий вісник. 2017. № 2. С. 55—59.
  • 8. Макар Ю.І. Від депортації до депортації. Су­спільно-по­літичне життя холмсько-підляських укра­їнців (1915—1947): дослідження. Спогади. Документи. Т. 2. Чернівці: Букрек, 2014. 900 с.
  • 9. Вороний М. Вирвані з коренем. Івано-Франківськ, 2018. 380 с.
  • 10. Парначова Н.В. Становище українських селян в 50-х рр. ХХ ст. на території Польщі (на матеріалах тижневика «Наше слово»). Гілея: науковий вісник. 2014. № 86. С. 73—77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_86_19.
  • 11. Галик Я. Лемківщина — край наших предків. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. 192 с.
  • 12. Пронь Т. «Евакуація» — депортація українського населення з території Польщі в Україну відповідно до укладеної угоди між урядами УРСР і ПР 9 вересня 1944 р. Наукові праці Чорноморського державного університету ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер.: Історичні науки. 2009. Т. 94. № 81. С. 57—62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2009_94_81_13.
  • 13. Савчук О. Свої серед своїх: депортації українців з Холмщини й Підляшшя в 1944—1947 рр. Луцьк, 2012. 236 с.
  • 14. Литвин М. Соціально-політичні передумови та на­слідки депортаційної акції «Вісла» 1947 р. Акція «Віс­ла» — завершальний етап депортації українців Поль­щі. Істо­рична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2013. С. 6—24.
  • 15. Пронь Т. Взаємовідносини українців, депортованих з Польщі в Україну в 1944—1946 рр., у трикутнику «громада — влада — переселенці». Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, 2012. Т. 39. С. 101—121.
  • 16. Криницький С. Боротьба української громадськості за ліквідацію наслідків операції «Вісла». Акція «Вісла» в контексті українсько-польських відносин ХХ ст.: Матеріали науково-практичної конференції, при­свя­ченої 50-літтю проведення акції «Вісла» (19 квітня 1997 р.). Івано-Франківськ, 1999. С. 73—76.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »