« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1030—1036

УДК 94 (477) (092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1030

«НАЙСТРАШНІШИЙ ВОРОГ НАШОГО НАРОДУ»: ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ «НАШОГО ЛЕМКА»

НАКОНЕЧНИЙ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0386-2162
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Київський національний університет культури і мистецтв,
  • кафедра міжнародних відносин,
  • вул. Євгена Коновальця, 36, 01601, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nakonechniy.ua@gmail.com

Анотація. Мета статті — проаналізувати культурно-просвіт­ницьку політику часопису «Наш лемко», спрямовану на подолання масової неписьменності в лемківському середовищі. Актуальність статті полягає в потребі з‘ясування особливостей просвітницької діяльності лемківських діячів в умовах реалізації урядами Другої Речі Посполитої антиукраїнського курсу. Предметом дослідження є особливості обговорення різнопланової культурно-просвітницької проблематики на сторінках «Нашого лемка».

Джерельною базою дослідження став комплект часопису, який походить з цензурного комітету, завдяки чому з‘явилася можливість переглянути всі заплановані до друку матеріали, а не лише ті, що залишилися після прискіпливого цензурного втручання. На основі опрацювання матеріалів «Нашого лемка» автор дійшов висновку про багатоаспектність культурно-просвітницького служіння редакції «Нашого лемка». З‘ясовано, що видавці газети розробили та вдало реалізували програму подолання хронічного анальфабетизму серед русинів. Її складовими були добре продумана агітація, численні видавничі проекти, організація ідейного спротиву пропаганді тощо.

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Ключові слова: «Наш лемко», культурно-просвітницька діяльність, Друга Річ Посполита.

Надійшла 3.10.2020

Список використаних джерел

  • 1. Nakonechnyi V. Yuliian Tarnovych as a researcher of Polish-Ukrainian relationships. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького держав­ного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Історія». 2019. Ч. 1/43. С. 213—228. Doi: 10.24919/2312-2595.1/43.184280.
  • 2. Лемківщино рідна, заколишу в красі твоїй. За ред. В. Денисюка, О. Кровицької. Львів, 2002. 90 с.
  • 3. Двотижневик «Наш лемко» 1934—1939 років. Вибрана публіцистика. Зібрали і до друку підготували Олександр Маслей, Володимир Пилипович. Gorlice: «Zjednoczenie Јemkуw», 2004. 325 с.
  • 4. Про што буде писати «Наш Лемко». Наш Лемко. 1934. № 1. С. 2.
  • 5. До боротьби з неписемністю! До всіх Громадян! Наш лемко. 1934. Ч. 23. С. 1.
  • 6. Де шукати світла правди і науки? Наш лемко. 1934. Ч. 6. С. 2—3.
  • 7. Чому треба читати книжку? Наш лемко. 1934. Ч. 3. С. 2.
  • 8. Наша читальня працює. Наш лемко. 1934. Ч. 9. С. 2.
  • 9. Березівський К. Чому кожна наша хата має бути читальнею? Наш лемко. 1938. Ч. 3. С. 2—3.
  • 10. Як вести зимові вечори? Наш лемко. 1934. Ч. 24. С. 5.
  • 11. Громадяни! Наш лемко. 1934. Ч. 23. С. 3.
  • 12. Лемківська молодь. Творім власне життя! Наш лемко. 1934. Ч. 10. С. 2.
  • 13. «Наш лемко» в кожній лемківській хаті! Які мають бути просвітники Лемківщини? Наш лемко. 1934. Ч. 17. С. 4.
  • 14. Риманівщина на фронті культурно-освітньої праці. Наш лемко. 1934. Ч. 11. С. 1.
  • 15. Просвіта в Аргентині. Наш лемко. 1935. Ч. 2. С. 2.
  • 16. Тарнович Ю. Де наш ратунок. Наш лемко. 1934. Ч. 23. С. 2.
  • 17. Виповіджмо війну темноті і баламуті. Наш лемко. 1934. Ч. 13. С. 2.
  • 18. Село Ропиця руська, пов. Горлиці. Наш лемко. 1934. Ч. 8. С. 8.
  • 19. Як творяться читальні Качковського на Лемківщині? Наш лемко. 1934. Ч. 6. С. 2.
  • 20. Гість. Радошиці к. Команчі. Наш лемко. 1934. Ч. 9. С. 7.
  • 21. Історія «лемківського букваря». Наш лемко. 1934. Ч. 18. С. 4.
  • 22. «Ми не хочемо букварів». Наш лемко. 1934. Ч. 20. С. 3.
  • 23. Лемківський Буквар. Наш лемко. 1934. Ч. 8. С. 5.
  • 24. Дбайте про рідну мову! Наш лемко. 1934. Ч. 13. С. 3.
  • 25. Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ — 30-ті роки ХХ століття). Київ; Дрогобич, 2008. 494 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »