« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1389—1406

УДК 398.8(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1389

РЕЛІКТИ ЛИЦАРСТВА ДОКНЯЖОЇ І КНЯЖОЇ ДОБИ В ТРАДИЦІЙНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ВЕСІЛЛІ

Оксана ГАЛАЙЧУК

  • ORCID ID: https//orcid.org/0000-0001-8052-6616
  • кандидатка філологічних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Міжнародний інститут освіти, культури і
  • зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка»,
  • вул. Степана Бандери, 32, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: ok_halaychuk@ukr.net

Традиційне українське весілля зберегло в собі риси усіх суспільно-історичних етапів життя народу. Одним із таких етапів є героїчна доба докнязівського періоду і період Київської Русі. У статті досліджено релікти лицарства княжої доби, заховані в текстах і обрядах усіх фаз українського весілля.

Актуальність цього дослідження зумовлена потребою глибшого вивчення традиційного весільного ритуалу українців. Як крупний фольклорно-обрядовий комплекс традиційне весілля є одним із найцінніших пластів духовної культури українців, і всі без винятку його складові заховують у собі низку важливих історико-культурних відомостей.

Мета публікації полягає в тому, щоб з’ясувати вияви елементів докняжої та княжої доби в українському весільному ритуалі. Відповідно, об’єктом нашого розгляду є традиційне українське весілля, а предметом — релікти лицарства княжої доби, заховані у весільних обрядах і супровідних фольклорних текстах.

Методологічною основою праці стали дослідження провідних українських та зарубіжних дослідників: Миколи Сумцова, Хведора Вовка, Валентини Борисенко, Алєксандра Ґури та ін.

Ключові слова: українське весілля, пісня, текст, обряд, лицарство, князь, княгиня, умикання, викуп.

  • 1. Веселовский А. Историческая поэтика. Ленинград: Худо­жественная литература, 1940. 648 с.
  • 2. Грушевський М. Історія української літератури: в 9 кн., 6 т. Упоряд. В.В. Яременко; авт. передм. П.П. Кононенко; приміт. Л.Ф. Дунаєвської. Київ: Либідь, 1993. Т. 1. 392 с. («Літературні пам’ятки України»).
  • 3. Свєнціцький І. Різдво Христове в поході віків. Львів, 1933. 182 c.
  • 4. Гура А. Брак и свадьба в славянской народной культуре: Семантика и символика. Москва: Индрик, 2012. 936 с.
  • 5. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.: іл.
  • 6. Народна пісенність підльвівської Звенигородщини: збірник. Записала і впорядкувала Ольга Харчишин. Нотні транскрипції Василя Коваля. Львів: Видавничий дім «Укрпол», 2005. 352 с.
  • 7. Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу. Мифы, поверья и суеверия славян. Москва: Эксмо; Санкт-Петербург: Terra Fantastica, 2002. Т. 2. 768 с.
  • 8. Сумцов Н. О свадебных обрядах, преимущественно русских. Символика славянских обрядов. Избранные труды. Москва: Восточная литература, 1996. С. 6—157.
  • 9. Вовк Хв. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 219—323.
  • 10.    Пилипенко М. Следы родовой организации в сва­дебных обычаях славянских народов. Советское сло­вяноведение: Материалы IV конференции исто­риков-славистов. Минск, 1969. С. 642—643.
  • 11.    Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова дум­ка, 1988. 192 с.
  • 12.    Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ—ХХ ст.). Київ: Центр захисту культурної спад­щини від надзвичайних ситуацій, 2005. 280 с.
  • 13.    Описание свадьбы и свадебных обрядов украинских малороссиян (в Богуславщине). Составлено священником села Стеблева Симеоном Левицким. Народна творчість та етнографія. 1972. № 2. С. 98.
  • 14.    Денисюк І. Пісні з-над берегів Турського озера: Пісні і коментарі. Луцьк: Надстир’я, 2004. 256 с.
  • 15.    Лозинський Й. Українське весілля. Київ: Наукова дум­ка, 1992. 176 с.
  • 16.    Демченко І. Весілля в містечку Монастирище Липовецького повіту Київської губернії. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 147—219.
  • 17.    Чубинський П. Весілля в селі Бориспіль Переяс­лавського повіту Полтавської губернії. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 81—146.
  • 18.    Байбурин А., Левинтон Г. «Князь» и «княгиня» в русском свадебном величании (к семантике обря­довых терминов). Русская филология: Сб. студ. науч. работ филол. фак. Тарту, 1975. Вып. IV. С. 75—76.
  • 19.    Денисюк І. Турське весілля: вступне слово. Пісні з-над берегів Турського озера. Луцьк: Надстир’я, 2004. С. 5—24.
  • 20.    Хібеба Н. Весільні агентиви в бойківських та поліських говірках: етнолінгвістичний аспект. Волинь-Жи­томирщина. 2008. Вип. 18. С. 75—89.
  • 21.    Рошкевич О. Обряди і пісні весільні люду руського в селі Лолин Стрийського повіту. Зібрала О. Рошкевич. Опрацював І. Франко. 1886. Весілля: у 2-х кн. Кн. 2. Київ: Наукова думка, 1970. С. 73—124.
  • 22.    Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. Упорядкування, передмова і примітки О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1983. 526 с.
  • 23.    Чабан І. Весілля на Сокальщині. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 125—182.
  • 24.    Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. Київ: Дніпро, 1989. 591 с.
  • 25.    Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського (з Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся). Упорядкування, текстологічна інтерпретація і коментарі О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1974. 783 с.
  • 26.    Чубинський П. Мудрість віків: Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського: у 2-х кн. Київ: Мистецтво, 1995. Кн. 2. 224 с.: іл.
  • 27.    Димнич Н. Весілля в селі Кремеш Горохівського повіту. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 7—72.
  • 28.    Будзиновський В. Козацькі часи в народній пісні. Львів, 1906. 330 с.
  • 29.    Литвинова-Бартош П. Весільні обряди і звичаї у селі Землянка Глухівського повіту у Чернігівщині. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1900. Т. 3. С. 94.
  • 30.    Івашків В. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчості Пантелеймона Куліша. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 448 с. + вкл.
  • 31.    Галайчук В., Пилипчук С., Сілецький Р. Весілля у селі Сапанові Кременецького району Тернопільської області. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. Вип. 47. С. 344—365.
  • 32.    Правдюк О. Народне весілля на Україні. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 412—440.
  • 33.    Крип’якевич І. Історія українського війська. Львів: Видання Івана Тиктора, 1936. Кн. 1. 288 с.
  • 34.    Магрицька І. Словник весільної лексики українських східнослобожанських говірок (Луганська область). Луганськ: Знання, 2003. 172 с.
  • 35.    Здоровега Н. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Київ: Наукова думка, 1974. 159 с.
  • 36.    Галайчук В. Запис в Олевському районі Житомирської області. Архів ДНЦЗКСТК. Спр. В. Галайчук-1997.
  • 37.    Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич. Київ: Наукова думка, 1982. С. 72.
  • 38.    Кримський А. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного: Відтворення з авторського макету 1930 р. Авт. передмови А.Ю. Чабан. Черкаси: Вертикаль, видавець ПП Кондич С.Г., 2009. XVI + 438 + 80 с.: іл.
  • 39.    Грінченко Б. Весілля в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 393—411.
  • 40.    Марчук З. Генеалогія українського весілля. Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. 284 с.
  • 41.    Галайчук О. Жартівливі весільні співанки села Домашів Сокальського району Львівської області. Міфологія і Фольклор. 2015. № 3—4. С. 145—155.
  • 42.    Климчук Ф. Традиційне весілля села Симоновичі. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 27. Українська фольклористика. Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. С. 185­—274.
  • 43.    Давидюк В. Українські загадки в генетично-функціо­нальному аспекті. Народознавчі зошити. 1997. № 4. С. 231—236.
  • 44.    Калиновський Г. Опис весільних українських простонародних обрядів. 1777. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 68—74.
  • 45.    Скалецький Р. Весілля в селі Михайлівка Бершадського району на Вінниччині. Весілля: у 2-х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 281—354.
  • 46.    Верховинець В. Весілля в селі Шпичинці Сквирського повіту Київської губернії. Весілля: у 2‑х кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 220—280.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »