« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1407—1416

УДК 37.091.011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1407

МИХАЙЛО ЗУБРИЦЬКИЙ У НАУКОВИХ ЗАЦІКАВЛЕННЯХ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

Василь СОКІЛ

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор,
  • завідувач відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: vasylsokil@gmail.com

Об’єкт дослідження — науковий доробок М. Зубрицького, священника, народознавця, громадсько-культурного діяча. Предмет дослідження — розвідки Г. Дем’яна, серед яких — «Маловідомі сторінки життя і наукової праці Михайла Зубрицького», особисті документи М. Зубрицького, які зберігаються в домашньому архіві Г. Дем’яна. Зокрема із домашнього архіву Г. Дем’яна представлена записна книжка священника, яка є важливим джерелом для пізнання його наукової діяльності (реєстр власних публікацій, виписки з різних літературних, історичних, філософських творів) тощо. Таке дослідження провадиться вперше, характеризується новизною подачі матеріалів, і в цьому полягає актуальність теми.

Значну увагу приділено автобіографії М. Зубрицького, яка вперше представлена читацькій аудиторії в повному обсязі. До неї Г. Дем’ян написав більшу частину коментарів. Вона містить дані про дитячі та юнацькі роки М. Зубрицького, навчання в школі, семінарії, душпастирської праці. Важлива пам’ятка з біографістики — «Словенський щоденник», який стосується найважчого періоду життя отця та перебування його в концтаборі Талергоф. М. Зубрицький і там поповнював наукову джерельну базу з історії, етнографії, особливо словенської культури. Він вів хроніку подій встановлення влади ЗУНР.

Методами дослідження обрано принцип системності, метод історичної реконструкції та контекстуальний метод.

Ключові слова: наукові зацікавлення, історичні, етнографічні дослідження, автобіографія, записна книжка, бібліографія.

  • 1. Дем’ян Г. Історик і етнограф з Кіндратова. Ленінський шлях. Турка, 1972. 23 листопада.
  • 2. Дем’ян Г. Франковим плаєм карпатознавства. Літопис Бойківщини. 1985. Ч. 1.
  • 3. Дем’ян Г.В. Зубрицький Михайло Іванович. Українська літературна енциклопедія. Київ: УРЕ ім. М.П. Ба­жана, 1990.
  • 4. Дем’ян Г. Зубрицький Михайло. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007.
  • 5. Дем’ян Г. Маловідомі сторінки життя і наукової праці Михайла Зубрицького. Записки НТШ. Львів, 1992. Т. 223.
  • 6. Дем’ян Г. Маловідомі сторінки життя і наукові праці Михайла Зубрицького. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали. Львів: Літопис, 2016. Т. 2. С. 367—395.
  • 7. Дем’ян Г. Національно-державницьке спрямування діяльності Михайла Зубрицького. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали. Львів: Літопис, 2016. Т. 2. С. 396—417.
  • 8. Зубрицький Михайло. Автобіографія. Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 53—101.
  • 9. Зубрицький Петро. «Біографія о. Михайла Зубрицького». Літопис Бойківщина. 1970. Ч. 1—2 (16—17).
  • 10.    Дем’ян Г., Канцедал Л. Михайло Зубрицький і його Словенський щоденник. Питання текстології. Дожовтнева та радянська література. Збірник наукових праць. Київ: Наукова думка, 1989. С. 209—231.
  • 11.    Дем’ян Г., Канцедал Л. Михайло Зубрицький і його Словенський щоденник. Зібрані твори і матеріали. С. 102—148.
  • 12.    Фототипів документів архіву Михайла Зубрицького. Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 323—366.
  • 13.    Зубрицький М. Записна книжка (факсиміле). Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 153—246.
  • 14.    Галицько-руська бібліографія ХІХ століття (1801—1886). Сост. И.Е. Левицкий. Львів, 1888—1895. Т. 2.
  • 15.    Українська бібліографія Австро-Угорщини 1887—1900. Уложив І.Е. Левицький. Львів, 1909. Т. 1.
  • 16.    Литература украинского фольклора. 1777—1900. Опыт библиографического указателя. Сост. Б.Д. Гринченко. Чернигов, 1901.
  • 17.    Андрієвський О. Бібліографія українського фольклору. Київ, 1930. Т. 1.
  • 18.    Житє і Слово. 1894—1897. Систематичний покажчик змісту. Склав П.Г. Баб’як. Львів, 1968.
  • 19.    Зоря(1880—1897). Систематичний покажчик змісту журналу. Уклав О.Д. Кізик. Львів, 1988.
  • 20.    Бібліографія Записок Наукового товариства імені Шевченка. Укладач В. Майхер. Львів, 2003.
  • 21.    Матеріяли до українсько-руської етнольоґії Наукового товариства ім. Шевченка. Бібліографія. Укладач В. Майхер. Львів, 2007.
  • 22.    Етнографічний збірник Наукового товариства ім. Шев­­ченка. Бібліографія. Укладач В. Майхер. Львів, 2007.
  • 23.    Курилишин К. Часопис «Діло» (Львів, 1880—1939): матеріали до бібліографістики. Дрогобич: Коло, 2015. Т. 1: 1880—1889.
  • 24.    Дем’ян Г., Сокіл В. Михайло Зубрицький. Бібліографія. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 525—592.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »