« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1407—1416

УДК 37.091.011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1407

МИХАЙЛО ЗУБРИЦЬКИЙ У НАУКОВИХ ЗАЦІКАВЛЕННЯХ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

Василь СОКІЛ

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор,
  • завідувач відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: vasylsokil@gmail.com

Об’єкт дослідження — науковий доробок М. Зубрицького, священника, народознавця, громадсько-культурного діяча. Предмет дослідження — розвідки Г. Дем’яна, серед яких — «Маловідомі сторінки життя і наукової праці Михайла Зубрицького», особисті документи М. Зубрицького, які зберігаються в домашньому архіві Г. Дем’яна. Зокрема із домашнього архіву Г. Дем’яна представлена записна книжка священника, яка є важливим джерелом для пізнання його наукової діяльності (реєстр власних публікацій, виписки з різних літературних, історичних, філософських творів) тощо. Таке дослідження провадиться вперше, характеризується новизною подачі матеріалів, і в цьому полягає актуальність теми.

Значну увагу приділено автобіографії М. Зубрицького, яка вперше представлена читацькій аудиторії в повному обсязі. До неї Г. Дем’ян написав більшу частину коментарів. Вона містить дані про дитячі та юнацькі роки М. Зубрицького, навчання в школі, семінарії, душпастирської праці. Важлива пам’ятка з біографістики — «Словенський щоденник», який стосується найважчого періоду життя отця та перебування його в концтаборі Талергоф. М. Зубрицький і там поповнював наукову джерельну базу з історії, етнографії, особливо словенської культури. Він вів хроніку подій встановлення влади ЗУНР.

Методами дослідження обрано принцип системності, метод історичної реконструкції та контекстуальний метод.

Ключові слова: наукові зацікавлення, історичні, етнографічні дослідження, автобіографія, записна книжка, бібліографія.

  • 1. Дем’ян Г. Історик і етнограф з Кіндратова. Ленінський шлях. Турка, 1972. 23 листопада.
  • 2. Дем’ян Г. Франковим плаєм карпатознавства. Літопис Бойківщини. 1985. Ч. 1.
  • 3. Дем’ян Г.В. Зубрицький Михайло Іванович. Українська літературна енциклопедія. Київ: УРЕ ім. М.П. Ба­жана, 1990.
  • 4. Дем’ян Г. Зубрицький Михайло. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007.
  • 5. Дем’ян Г. Маловідомі сторінки життя і наукової праці Михайла Зубрицького. Записки НТШ. Львів, 1992. Т. 223.
  • 6. Дем’ян Г. Маловідомі сторінки життя і наукові праці Михайла Зубрицького. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали. Львів: Літопис, 2016. Т. 2. С. 367—395.
  • 7. Дем’ян Г. Національно-державницьке спрямування діяльності Михайла Зубрицького. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали. Львів: Літопис, 2016. Т. 2. С. 396—417.
  • 8. Зубрицький Михайло. Автобіографія. Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 53—101.
  • 9. Зубрицький Петро. «Біографія о. Михайла Зубрицького». Літопис Бойківщина. 1970. Ч. 1—2 (16—17).
  • 10.    Дем’ян Г., Канцедал Л. Михайло Зубрицький і його Словенський щоденник. Питання текстології. Дожовтнева та радянська література. Збірник наукових праць. Київ: Наукова думка, 1989. С. 209—231.
  • 11.    Дем’ян Г., Канцедал Л. Михайло Зубрицький і його Словенський щоденник. Зібрані твори і матеріали. С. 102—148.
  • 12.    Фототипів документів архіву Михайла Зубрицького. Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 323—366.
  • 13.    Зубрицький М. Записна книжка (факсиміле). Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 153—246.
  • 14.    Галицько-руська бібліографія ХІХ століття (1801—1886). Сост. И.Е. Левицкий. Львів, 1888—1895. Т. 2.
  • 15.    Українська бібліографія Австро-Угорщини 1887—1900. Уложив І.Е. Левицький. Львів, 1909. Т. 1.
  • 16.    Литература украинского фольклора. 1777—1900. Опыт библиографического указателя. Сост. Б.Д. Гринченко. Чернигов, 1901.
  • 17.    Андрієвський О. Бібліографія українського фольклору. Київ, 1930. Т. 1.
  • 18.    Житє і Слово. 1894—1897. Систематичний покажчик змісту. Склав П.Г. Баб’як. Львів, 1968.
  • 19.    Зоря(1880—1897). Систематичний покажчик змісту журналу. Уклав О.Д. Кізик. Львів, 1988.
  • 20.    Бібліографія Записок Наукового товариства імені Шевченка. Укладач В. Майхер. Львів, 2003.
  • 21.    Матеріяли до українсько-руської етнольоґії Наукового товариства ім. Шевченка. Бібліографія. Укладач В. Майхер. Львів, 2007.
  • 22.    Етнографічний збірник Наукового товариства ім. Шев­­ченка. Бібліографія. Укладач В. Майхер. Львів, 2007.
  • 23.    Курилишин К. Часопис «Діло» (Львів, 1880—1939): матеріали до бібліографістики. Дрогобич: Коло, 2015. Т. 1: 1880—1889.
  • 24.    Дем’ян Г., Сокіл В. Михайло Зубрицький. Бібліографія. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали. Т. 2. С. 525—592.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »