КРИМСЬКОЇ ДІАСПОРА ТУРЕЧЧИНИ | Народознавчі Зошити

« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1303—1313

УДК 94(=512.19:560)”1980/2000″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1303

РОЗВИТОК ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ КРИМСЬКОЇ ДІАСПОРИ ТУРЕЧЧИНИ НАПРИКІНЦІ 1980-х — НА ПОЧАТКУ 2000-х рр.

Рустем АБЛЯТІФОВ

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3368-7203
магістр державного управління, аспірант,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра середніх віків та візантиністки,
вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
email: abu-bakr@ukr.net

Метою статті є вивчення діяльності організацій кримської діаспори Туреччини, спрямованої на підтримку процесу репатріації народу киримли, зокрема форм та методів надання такої підтримки. Наголошується на ролі преси та книговидавництва у Туреччині щодо формування інформаційної підтримки процесу повернення народу киримли до Криму. Приділено увагу культурній та просвітницькій діяльності турецьких громад киримли як чинника збереження їхньої самобутності та етнічної самоідентифікації.

Як метод дослідження у статті використовуються останні напрацювання з усної історії. Спеціально проведені інтерв’ю з активістами кримських товариств стали одним із головних джерел інформації про діяльність неурядових організацій кримців Туреччини. У рамках польових досліджень у Туреччині було проведено 18 інтерв’ю з колишніми та сьогоднішніми головами товариств киримли в Анкарі, Бурсі, Істанбулі, Полатли, Ескішехірі тощо. Опитування були проведені відповідно до методу соціологічного поглибленого інтерв’ю, на основі якого було зроблено контент-аналіз..

У результаті визначено напрямки діяльності кримських товариств: розвиток культури та фольклору, розвиток власної періодики для інформування турецького суспільства про проблеми народу киримли, сприяння репатріації киримли на їхню історичну Батьківщину, надання матеріальної та моральної підтримки тощо.

Ключові слова: діаспора киримли, періодичні видання, книговидавництво, культура, лобіювання, Крим, Туреччина.

1. Karpat K.H. Ottoman Population 1830—1914. Demographic and Social Characteristics. Madison; Wisconsin, 1985. P. 244.
2. Kırım Türkleri Kültür ve Yardımlaşma Derneği İstanbul Şubesi: офіційна сторінка. URL: http://istanbulkirim.org/hakkimizda/tarihce/ (дата звернення 04.04.19).
3. Kırım Türkleri Kültür ve Yardımlaşma Derneği İstanbul Şubesi: офіційна сторінка. URL: http://istanbulkirim.org/hakkimizda/tuzuk/ (дата звернення 04.04.19).
4. Ахмед Іхсан Киримли. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%85%D0% BC%D0%B5%D0%B4_%D0%86%D1%85% D1%81%D0%B0%D0%BD_%D0%9A% D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BC% D0%BB%D0%B8 (дата звернення 02.02.19).
5. Кульчицький С. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956—1989). Український історичний журнал. 2018. № 2. С. 75—109.
6. Yakup Satar. URL: https://tr.wikipedia.org/wiki/Yakup_Satar 06.04.2019
7. Aydın F.T. Comparative Cases in Long-Distance Nationalism: Explaining Émirgré, Exile, Diaspora and Transnational Movements of the Crimean Tatars. (Thesis for a Doctor of Philosophy in Political Science). University of Toronto. URL: https://tspace.library.utoronto.ca/bitstream/1807/67253/1/Aydin_Filiz_T_ 201211_PhD_thesis.pdf (дата звернення 21.11.2018).
8. Tepreç. URL: https://crh.wikipedia.org/wiki/Tepre% C3%A7 (дата звернення 07.04.19).
9. Derneğimizin geleneksel 9. Tepreç şenlikleri 15 Haziran 1997’de kutlandı. Kalgay. 1997. № 4—6. С. 13—14.
10. Polatlı’da Kırım Gecesi. Emel. 1989. № 172. С. 61.
11. Geleneksel çibörek gecesi. Kırım Postası. 1998. № 2. С. 15.
12. Konya’da Kırım gecesi. Emel. 1991. № 184. С. 60.
13. İstanbul’da Kırım gecesi. Emel. 1995. № 208. С. 43.
14. Konya’da Kırım gecesi. Emel. 1989. № 174. С. 47.
15. Kırım Türk halk oyunları ekibi televizyonda Limana oyununu sergilendiler. Emel. 1987. № 159. С. 46.
16. Kırım Tatar Milli Tiyarosu. Türkiye Turnesi. Kırım Bülten. 1999. № 27—35. С. 3.
17. Kemal Çapraz. URL: https://tr.wikipedia.org/wiki/Kemal_%C3%87apraz (дата звернення 11.04.19).
18. «Kırım Tatar Türkleridne basın» konulu tez hazırlandı. Emel. 1990. № 181. С. 46.
19. Kemal Çapraz. URL: http://www.biyografi.net/kisiayrinti.asp?kisiid=3098 (дата звернення 11.04.19).
20. Özcan K. Sürgündeki Kırım Tatarları hakkında Ukrayna arşivlerinde yer alan (1954—1967 döneminde ait) bazı belgeler ve değerlendirmeleri. URL: https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/102066 (дата звернення 11.04.19).
21. Kırım şehitleri için İstanbul’da Mevlüd okutuldu. Bursa’da Mevlüd ve iftar yemeği. Emel. 1989. № 172. С. 62.
22. Sürügünün 56. Yılı ve mücadelemiz. Bahçesaray. 2000. № 10b. С. 1—3.
23. Kırım’da Kurban kesimi. Kırım Postası. 1998.№ 1. С. 13.
24. MÜSAN’in «Türk cumhuriyetleri ve Kırım Türkleri» konulu paneli. Emel. 1992. № 189. С. 36.
25. Haberler. Bahçesaray. 1994. № 2. С. 4.
26. Bektöre Y. Türkiye’de Kırım ve Tatar imajı. Kırım Postası. 1998. № 2. С. 1—3.
27. Kardeş okul müdürleriyle toplantı. Kırım Postası. 1998. № 3. С. 14—15.
28. Karatay Z. Kırım Türklerinin II. Milli Kurultayı. Emel. 1991. № 28. С. 28—36.
29. Müstecib Ülküsal. URL: https://crh.wikipedia.org/wiki/M%C3%BCstecib_%C3%9Clk%C3%BCsal (дата звернення 15.04.2019).
30. Emel Türk Kültürünü Araştırma ve Tanıtma Vakfı: офіційна сторінка. URL: http://emelvakfi.org/emel-kirim-vakfi-hakkinda/ (дата звернення 16.04.19).
31. Toprak F. Perception of Homeland Among Crimean Tatar Diaspor Living in Turkey as Reflected on the Diaspora Journal Emel. (Master’s Thesis). METU. URL: http://ansamblperegrinus.pl/uploads/artykuly/perception_ of_homeland_among_crimean_tatar_diaspora_ living_in_turkey_feyza_toprak.pdf (дата звернення: 16.11.2018).
32. Evimizi geri verin. Emel. 1992. № 189. С. 41—49.
33. Юксель Г.З. Современная пресса крымскотатарской диаспоры: функциональный аспект. Культура народов Причерноморья. 2014. № 274. С. 68—71.
34. Bir eser: Polatlı Kırım Türkçesi Ağzı. Emel. 1989. № 174. С. 48.
35. «Tepreş» adlı bir kitap yayınlandı. Emel. 1990. № 178. С. 48.
36. «Kırım Müellifleri» kitabi latin harfeleriyle tekar basıldı. Emel. 1990. № 181. С. 48.

читати публікацію»

Наші автори

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »