« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1314—1327

УДК 398.2/5/8:930.24+394.012

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1314

ФОЛЬКЛОРНИЙ ДИСКУРС ЄВРОМАЙДАНУ (2013—2015): ПОГЛЯД ІЗСЕРЕДИНИ 

Людмила ІВАННІКОВА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0617-5082
  • кандидатка філологічних наук,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського,
  • Національна академія наук України,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • e-mail: ivannikovafolk@ukr.net

Актуальність теми полягає у фотофіксації вербальних і вербально-візуальних текстів, зробленій автором під час Революції Гідності в Києві упродовж 2013—2015 років.. Мета статті — показана тяглість традиції творення різних форм протестного фольклору.

Завжди у традиційній народній культурі паралельно існували вербальні та візуальні форми фольклору, усні та письмові форми комунікації. З початком 90-х років XX ст. вербально-візуальні тексти та усні малі фольклорні форми політичного змісту набули масового характеру. Автор наводить цікаві спостереження стосовно процесу творення та функціонування під час Революції Гідності різних жанрів фольклору: пісень, слоганів, віршів, що є предметом дослідження статті. Учасники революції були активними творцями й виконавцями протестного фольклору. Увесь фольклорний дискурс Євромайдану можна поділити на два величезні блоки: живе побутування в середовищі протестувальників та дискурс сцени (авторські твори, народні пісні тощо).

Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Ключові слова: фольклор Майдану, протестний фольклор, політичний фольклор, слоган, плакат, революційне графіті, вербально-візуальний текст.

  • 1. Небесна сотня: антологія майданівських віршів. Упорядкув., передмова Л. Воронюк. Чернівці: Букрек, 2014. 392 с.
  • 2. Орлова Ю. 111 дней Майдана. Записки киевлянки. Київ: Дуліби, 2014. 143 с.
  • 3. Надія Трач. «Разом — сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї. Київ: Кліо, 2015. 144 с.
  • 4. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Упоряд. Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам’яті. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016. 304 с.
  • 5. Майдан. Пряма мова. Кн. 1. Розшифр., упоряд та прим. О.Ю. Чебанюк та О.Ю. Ковальової. Київ: Національний музей Революції Гідності, 2019. 448 с.
  • 6. Захарова А. Плоды творчества Евромайдана (анек­доты, фантики, песни). Сегодня. 2013. 28 грудня. URL: https://www.segodnya.ua/ukraine/plody-tvor­ches­tva-evromaydana-anekdoty-fantiki-i-pesni-485740.html; https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/plody-tvor­ches­tva-evromaydana-anekdoty-fantiki-i-pesni-485740.html
  • 7. Горішня Г.М. Поезія Майдану у дискурсі української революційної поезії ХХ—ХХІ століття: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.01. Тернопільський нац. пед. Ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2018. 20 с.
  • 8. Єфремов С.О. Щоденники. 1923—1929. Київ: «Газета «Рада», 1997. 848 с.
  • 9. Український політичний фольклор. Упорядкув., передмова, коментарі Є.М. Пащенка. Київ: Видавець Микола Дмитренко, 2008. 100 с.
  • 10.    Усна політична і еротична творчість (у записах 1920—1940 рр.). Упоряд. Євген Пащенко. Київ: ФОП Маслаков, 2017. 272 с.
  • 11.    Борисенко В.К. Свіча пам’яті: усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках. Київ: Стилос, 2007. С. 66—69.
  • 12.    Остап Вишня. «Думи мої, думи мої» (Щоденникові записи). Гальченко С.А. Історія тексту. Джерелознавчі і текстологічні аспекти творчості П.Г. Тичини, В.М. Сосюри та Остапа Вишні. Київ: Наукова думка, 2014. С. 611—612.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »