Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1328—1343

УДК 398:392.37(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1328

«ХТО СТАРШИЙ, ЧОЛОВІК ЧИ ЖІНКА»: ФОЛЬКЛОРНА РЕЦЕПЦІЯ ГЕНДЕРНИХ ПОВЕДІНКОВИХ РОЛЕЙ У ТРАДИЦІЙНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ РОДИНІ

Леся МУШКЕТИК

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5958-0044
  • докторка філол. наук, чл.-кор. НАН України,
  • провідна наукова співробітниця
  • Інституту мистецтвознавства, фольклористики
  •  та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, 02002, м. Київ, Україна,
  • e-mail: mushketik@ukr.net

У нас час набувають актуальності гендерні питання, серед інших це статеві і вікові моделі поведінки, що вивчаються на прикладах екзистенції різних спільнот минулого і сучасності. Погляди на призначення чоловіка й жінки у традиційній українській родині, поведінкові ролі та їх моральні виміри розлого віддзеркалилися у народних ліричних та побутових піснях, календарній та весільній поезії, народних казках та пареміях. Метою і завданнями пропонованого дослідження є розгляд на матеріалі фольклорних творів основних поведінкових ролей подружжя в українській родині ХІХ — поч. ХХ ст., аналіз уснопоетичних сюжетів і мотивів, персонажів тощо у контексті гендерних стосунків, звичаєвого права, релігійних постулатів, загальнолюдських морально-етичних критеріїв. Методика роботи має комплексний, міждисциплінарний характер, серед інших застосовано методи етноетики та етнопсихології, принципи філологічного, імагологічного аналізу. Об’єктом дослідження є сюжети і мотиви фольклорних творів, де йдеться про розподіл праці і обов’язків, ситуацію «доповняльного протистояння» у родині. Предметом є художнє відображення поглядів селянства на призначення чоловіка і дружини, їх спільної репрезентації тих чеснот, які вважалися ідеальними в суспільстві.

Новизна праці полягає в залученні нових фактів до вивчення етноетики, статевих і вікових поведінкових ролей в селянському суспільстві.

Ключові слова: подружжя, поведінкові ролі, фольклор, жанри, жіноча доля, праця, зрада.

  • 1. Антонович В. Три національні типи народні. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. Упоряд. О.`Тодійчук, В. Ульяновський. Київ: Либідь, 1995. С. 91—101.
  • 2. Петров В. Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок. Етнографічний вісник. Кн. 6. Київ, 1928. С. 55—66.
  • 3. Красиков М. «Дурна баба» в слобожанских народных сказках. Гендерные исследования. 1998. № 1. С. 271—284.
  • 4. Франко І. Жіноча неволя в руських піснях народних. Вибрані статті про народну творчість. Київ: Вид-во АН УРСР, 1955. С. 107—142.
  • 5. Гнатюк В.Пісняпронеплідну матіріненароджені діти. Записки НТШ ім. Т.Г. Шевченка. 1922. Т. 133. С. 173—224.
  • 6. Балади: Родинно-побутові стосунки. Упоряд. та прим. О.І  Дея та ін. Київ: Наукова думка, 1988. 522 с.
  • 7. Гайдай М.М. Народна етика у фольклорі східних та західних слов’ян. Київ: Наукова думка, 1972. 200 с.
  • 8. Скрипник Н.І. Вербалізація концептів народної моралі в українському фольклорі: автореф. дис… канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2014. 24 с.
  • 9. Разумцева Г.І. Морально-етичні погляди українського народу за фольклорними джерелами: аксіологічний аспект: автореф дис… канд. філософ. наук. Київ, 2004. 18 с.
  • 10.    Суковата В. Сатиричні образи жінок у казковому фольклорі: гендерний аспект. Народознавчі зошити. 2004. № 5—6. С. 763—768.
  • 11.    Мушкетик Л. Персонажі української народної казки. Київ: Український письменник, 2014. 360 с.
  • 12.    Кісь О.Р. Жінка в традиційній українській культурі. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2012. 287 с.
  • 13.    Ігнатенко І. Жінка та її ненароджені діти : традиційні вірування й уявлення українців про контрацептиви та аборти. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження: у 5 т. Наук. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2012. Т. 3: Зрілість: Жіноцтво, жіноча субкультура. 2012. С. 244—257.
  • 14.    Копаниця Л. Про українську чутливість як духовну і культурну домінанту. Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2012. Вип. 36. С. 137—144.
  • 15.    Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край, снаряженной Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. Юго-За­пад­ный отдѣлъ. Матеріалы и изследованія со­бранныя д. чл. П.П. Чубинскимъ.СПб.: В типографии В. Безобразова и К°, 1872.2010. Т. 4. 798 с.; 2011. Т. 5. 1242 с.; 2011. Т. 7. 608 с.
  • 16.    Пісні Явдохи Зуїхи. Запис. Гнат Танцюра. Київ: На­укова Думка, 1965. 812 с.
  • 17.    Костомаров Н. Семейный быт в произведениях южнорусского народнаго песенного творчества. Литературное наследіе. Автобіографія Н.И. Костомарова: Стихотворенія, сцены, историческіе отрывки, малорусская народная поезія, последняя работа. СПб., 1890. С. 287—477.
  • 18.    Дерев’яне чудо: Народні казки. Вст. ст., упоряд., підг. текстів та прим. О.І. Дея. Ужгород: Карпати, 1981. 206 с.
  • 19.    Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич. Київ: Наукова думка, 1982. 423 с.
  • 20.    Народные южнорусские песни: Издание Амвросия Ме­тлинского. Київ: в Университетской тип., 1854. 472 c.
  • 21.    Милорадович В. Житье-бытье лубенского крестьянина. Киевская старина. 1902. № 10, с. 62—91; 1904. № 5, с. 264—304; 1904, № 6, с. 465—505.
  • 22.    Українські пісні, видані Максимовичем. Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. 344 с.
  • 23.    Свєнціцький І. Похоронні голосіння. Етнографічний збірник. 1912. Т. 31—32. С. 1—129.
  • 24.    Календарно-обрядові пісні. Упоряд., вст. ст., прим. О. Че­банюк. Київ: Дніпро, 1987. 392 с.
  • 25.    Драгоманов М. Нові українські пісні про громадські справи (1764—1880). Київ: Криниця, 1918. 157 с.
  • 26.    Дикарів М. Чорноморські народні казки і анекдоти. Етнографічний збірник. 1896. Т. 2. С. 1—50.
  • 27.    Українські народні казки: казки Гуцульщини. Запис, упоряд. і літ. опрац. М. Зінчука. Львів: Світ, 2003. Кн. 1. 384 с.
  • 28.    Ефименко А. Исследования народной жизни. Вып. 1: Обычное право. Москва, 1884. 382 с.
  • 29.    Балушок В. Обряди ініціації українців та давніх слов’ян. Львів; Нью-Йорк, 1998. 216 с.
  • 30.    Галицько-руські народнї лєґенди. Зібрав Володимир Гнатюк. Етнографічний збірник. Львів. 1902. Т. XII—ХІІІ. T. 1. 219 с.; Т. 2. 288 с.
  • 31.    Малорусские народные предания и рассказы. Свод М.П. Драгоманова. Київ: Изд. Юго-Зап. Отдела Имп. Геогр. Общ-ва, 1876. 436 с.
  • 32.    Бандурка: Українські сороміцькі пісні в записах З. Доленги-Ходаковського, М. Максимовича, П. Лукашевича, М. Гоголя та ін. Київ: Дніпро, 2001. 280 с.
  • 33.    Казки та оповідання з Поділля: В записах 1850—1860 рр. Упоряд. М. Левченко. Київ, 1928. Вип. І—ІІ. 598 с.
  • 34.    Християнська мораль в українській усній поетичній творчості. Упоряд. О.С. Беринда. Львів: ПАІС, 2010. 340 с.
  • 35.    Як то давно було: Легенди, перекази, бувальщини, билиці та притчі Закарпаття у записах І. Сенька. Ужгород: Закарпаття, 2003. 368 с.
  • 36.    Правда і кривда: Казки. Передм., упоряд. і прим. І.В. Хланти. Ужгород: Карпати, 1982. 352 с.
  • 37.    Жартівливі та сатиричні пісні. Упоряд., передм. та прим. М. Дмитренкa. Київ: Дніпро, 1988. 327 с.
  • 38.    СУС — Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка. Сост. Л.Г. Бараг, И.П. Бе­ре­зовский, К.П. Кабашников, Н.В. Новиков. Ленинград: Наука, 1979. 439 с.
  • 39.    ATU — The Types of International Folktales: A Clas­sification and Bibliography. Based on the system of Antti Aarne and Stith Thompson. Ву Hans-Jörg Uther. Helsinki, 2004. Part. 1. 619 p.; Part. II. 536 p.; Part  III. 285 p.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »